Догляд за рослинами

Ранньостиглі та середньостиглі сорти вирощують увесняній, весняно-літній і літньо-осінній культурі; пізньостиглі й озимі - у зимовій (субтропічній зоні), де їх висівають восени, а прибирають врожай наприкінці лютого, у березні та квітні.

Під час догляду за рослинами проводять розпушування ґрунту в міжряддях і рядах, підгортають їх для утворення додаткового коріння, поливають, підживлюють добривами і ведуть захист від хвороб і шкідників. Перше розпушування здійснюють через 3-5 діб після висаджування розсади і перше підгортання - через 15-20 діб після висаджування. Розпушування і підгортання роблять після кожного поливу або дощу з обов'язковим оправленням рослин, щоб унеможливити засипання ґрунтом точки росту. Наступні обробки - в міру необхідності. Підгортання рослин сприяє відростанню додаткових коренів.

Овочівники після висаджування розсади капусти цвітної прагнуть створити сприятливі умови для інтенсивного росту листя. Головки капусти формуються здебільшого після того, як рослина утворює розетку з 15-20 добре розвинених листків. Для посиленого наростання листя, а в подальшому і головки, необхідна помірна температура (+16...+18°С) і розсіяне освітлення. При температурі повітря вище +25°С і порушенні поливного режиму утворюється дрібне листя, головки стають рихлими з ворсистою поверхнею, іноді з листям, що проростає. Особливо погано росте капуста за поєднання високої температури і низької відносної вологості повітря. Шкідливо на неї діють суховії. Формуванню головок гарної якості сприяють застосування куліс, а також поливи в спекотні дні.

Рослина вологовимоглива. Особливо сильно зростає потреба у воді до моменту зав'язування головок. Водночас надлишок вологи для капусти шкідливий. При вирощуванні її застосовують 3-5 вегетаційних поливів нормою 250-300^м3/га. У проміжках між ними в спекотні дні дають освіжальні поливи нормою 75^м3/га, або 75 л/10^м2.

Цвітну капусту обов'язково підживлюють. Перше підживлення дають через 5-7 діб після висаджування розсади та її приживання розчином карбаміду (2 столові ложки на 10 л води з розрахунку на 10 рослин) ікалійної селітри (1 столова ложка) з додаванням 2 г борної кислоти і 3 г бури, 2 г молібдату амонію і 1 г перманганату калію або самою аміачною селітрою в дозі 150-200 г/10^м2. Друге підживлення проводять на початку формування головок (приблизно через 2 тижні після першого) повним мінеральним добривом (нітроамофоска - 3'столові ложки на 10 л води або аміачної селітри 100-150 г, суперфосфату 150-200 г і калійної солі 70-100 г на 10^м2) або готовою городньою сумішшю (3 столові ложки). Корисна підгодівля й органічними добривами: пташиним послідом, розведеним водою у 20 разів, або коров'яком - у 10 разів, а також рідиною гнойовою - у 4 рази.

Прямі сонячні промені при високій температурі спричиняють перегрівання голівок: вони жовтіють, стають рихлими і починають розпадатися. Для отримання білосніжних головок їх прикривають від сонця своїм же листям. Для цього 2-3 листки надламують або зв'язують їх над голівкою. Щоб листя не засохло, його надламують не повністю.

Рослини, уражені хворобами та пошкоджені шкідниками, не дають головок гарної якості. Тому з хворобами і шкідниками під час вирощування розсади та дорослих рослин ведуть ретельну боротьбу. Для захисту від мухи капустяної при вирощуванні капусти цвітної користуються тими самими способами, що й при вирощуванні капусти білоголової ранньої, а для захисту від різних гусениць використовують біологічні препарати.