Насінництво

Низька температура повітря (+12°С) у період росту та розвитку насіннєвих рослин .розвитку насіннєвих рослин, а також безперервне освітлення погіршує якість насіння, тому насінники буряка столового не рекомендують вирощувати в районах, розташованих північніше 57° північної широти. У зв'язку з цим в Україні насінництвом його займаються господарства лісостепової та степової зон.

Для того, щоб перейти до генеративної фази розвитку, тобто до цвітіння й утворення насіння, коренеплоди буряків столових мають пройти стадію яровизації (певний час піддаватися впливу зниженої температури). Цей підвид рослини проходить яровизацію за температури +5...+8°С. Залежно від біологічних особливостей сорту вона триває від 50 до 100 діб.

Технологія вирощування буряка столового першого року життя на насіннєві цілі близька до продовольчої. Але є і деякі особливості.

Для кращого збереження маткових коренеплодів у період зимового зберігання буряк столовий вирощують у літніх посівах (висів насіння у другій декаді червня) як повторну рослину після редиски, салату, кропу, шпинату та інших скоростиглих. Збирання коренеплодів проводять до настання стійких заморозків, не допускаючи підморожування і підв'ялювання. На 1 га посадки насінників маткових коренеплодів закладають на зимове зберігання з розрахунку 50-60 тис. (15-20 т) масою 200-300 г і діаметром 8-10 см. Коренеплоди відбирають за сортовими ознаками, обрізають листя, залишаючи черешки завдовжки 1,5-2 см.

На другий рік життя насінницькі посіви буряка столового розміщують з урахуванням просторової ізоляції між сортами у відкритій місцевості 2000м, а в захищеній - 600 м; між столовим, цукровим і кормовим буряком у відкритій місцевості - 1000 м, а в захищеній - 500 м.

Навесні перед висадкою виймають зі сховищ коренеплоди, відбраковуючи хворі. Для вирощування насіння відбирають найкращі, здорові коренеплоди. Під час огляду їх особливу увагу звертають на стан головок і осьових коренів. Відібрані маткові коренеплоди виставляють на сонце для прогрівання, вкривають плівкою від заморозків. За нестачі посадкового матеріалу коренеплоди діаметром 9-10 см розрізають уздовж через центральну бруньку на дві рівні частини.

Коренеплоди з верхівковими бруньками, що прокинулися, і половинки висаджують на початку польових робіт на великих ділянках машинами ВПУ-4 або ВПС-2,8А широкорядним способом за схемою 70x25-30 см або 90x25 см. На невеликих ділянках маточні коренеплоди висаджують у лунки рядами за тією самою схемою, прагнучи не пошкодити головки, що проростають. У лунки наливають воду, навколо коренеплодів ущільнюють ґрунт і присипають головки перегноєм або торфом шаром 0-3 см. Коренеплоди висаджують після короткострокового їхнього сонячного прогрівання. Тривале підв'ялювання їх призводить до утворення "упертюхів" - рослин, які не утворюють квітконосних пагонів.

Одним із прийомів інтенсивної технології вирощування насіння буряків столових є загущене висаджування маточних коренеплодів, попередньо відібраних за розміром. Дослідження Сквирської селекційно-дослідної станції овочівництва ІОБ УААН (Л.І. Колісник) та інших установ свідчать, що густота насіннєвих рослин у межах 45-57 тис. на 1 га забезпечує одержання врожайності 1,2 т з 1 га. При цьому поліпшуються посівні якості: маса 1000 насінин підвищується до 15,06 г, енергія проростання - до 77%, схожість - до 80%,

Догляд за насіннєвими рослинами полягає в систематичних розпушуваннях ґрунту вміжряддях, прополюванні бур'янів, підживленні, поливах, запиленні, захисті від шкідливих організмів, підкочуванні ґрунту, встановленні кілків, десикації посадок тощо. д. Розпушування ґрунту і прополки бур'янів проводять через кожні 8-10 діб.

Для кращого розвитку сім'яники буряків столових підживлюють карбамідом із розрахунку 15-20 г на 10 л води. Під одну рослину вливають 0,5 л розчину. Підживлюють рослини також гнойовою рідиною (1:4) або курячим послідом (1:12). Другий раз підживлення дають перед цвітінням насіннєвого куща по 150-200 г суперфосфату і калійної солі або 2-3 кг золи на 10^м2. Підживлення сприяють наростанню вегетативної маси, забезпечують найкращі умови цвітіння і наливу насіння, збільшують його врожай. Після підживлення проводять 2-3 поливи нормою по 350-400 л на 10^м2.

Для кращого запилення рослини продувають сильним потоком повітря, для чого залишають проходи під час висадки маточників для трактора з обприскувачем ОВТ-1А. Цей нескладний прийом покращує запилення.

У поліссі та лісостепу дозрівання насіння буряка столового нерідко затягується і рослини вилягають. У цьому разі насіннєві рослини для більшої стійкості підгортають ґрунтом, а на невеликих ділянках підв'язують до кілків. Для прискорення дозрівання насіння прищипують верхівки всіх квіткових пагонів. Крім того, проводять захист рослин від шкідників і хвороб.

Передзбиральна підготовка насінників буряка столового полягає в обробці їх десикантами за дозрівання (побуріння) 30-35% клубочків, коли насіння на зламі має борошнисту консистенцію. Для цих цілей використовують 15%-й р. р. реглону супер із нормою витрати препарату 4-5 кг на 1 га (0,8-1 кг на 1 га д. р.). Робочу рідину для цього готують в агрегаті АПЖ-12 або на стаціонарній, заправній станції СЗС-10. Заправляють обприскувач розчином за допомогою машин для внесення рідких органічних добрив РЖУ-3,6, РЖУ-4 і РЖУ-8. Під час обробки насінників десикантами користуються штанговими розприскувачами, навішеними на високо-кліренсні трактори або самохідні шасі.

Оптимальний строк збирання насінників буряків столових - фаза воскової стиглості, коли вологість насіння складає 50-55% і спостерігається побуріння 25-35% і більше клубочків у 70-75% рослин. Це відповідає 60-70-добовому віку насіння. За настання заморозків зрізання можна проводити і в більш ранні терміни (за вологості насіння 60%). Дозарювання насіння триває 5-7 діб. До обмолоту насіннєвих рослин приступають, коли підсохлі та побурілі клубочки легко відокремлюються від пагонів. Вологість насіння в цей час становить 20-25%.

Збирання проводять прямим комбайнуванням або роздільним способом. Насінники буряка столового через 6-8 діб після обробки реглоном збирають прямим комбайнуванням. При цьому жниварку комбайна обладнують активними дільниками та переставляють шківи приводу молотильного барабана. Частота обертання молотильного барабана має бути 550-750 об/хв залежно від вологості насіння. Зазори між барабаном і декою: на вході 24-26 мм, на виході 8-10 мм. Жалюзі нижнього і верхнього решета встановлюють у середнє положення, частота обертання крильчатки вентилятора 430-550 об/хв. Робоча швидкість комбайна 1,8-2,5 км за 1 год.

Збиральний комплекс включає зернозбиральний комбайн СК-5А "Нива" з подрібненням насіння ПУН-5, два візки 2ПТС-4-887 А (кузов місткістю 45^м3), трактор МТЗ-80/82 для їхньоготранспортування і трактор ЮМЗ-6АЛ з екскаваторним обладнанням ЕО-2621 або ПЕ-0,8Б, забезпеченим грейферним навантажувачем для формування скирти на стаціонарному пункті.

За роздільного способу збирання насінники скошують і укладають у валки жниварками ЖРБ-4,2П з активними дільниками. Робоча швидкість жатки 2,5-4,5 км за 1 год. У валках скошена маса перебуває 7-10 діб до висихання.

Підбирають і обмолочують валки комбайном СК-5 "Нива", обладнаним підбирачем. Найменші втрати насіння під час підбирання насінників із валка забезпечує полотняно-транспортний підбирач ППТ-ЗА. Робоча швидкість комбайна під час підбирання 2,5-3,5 км за 1 год.

На невеликих ділянках роботи зі збирання насінників проводять вручну. Коли на рослинах побуріє 80% клубочків, їх висмикують із корінням, підвішують під навісом, просушують і обмолочують. Застосовують і інший спосіб збирання. Зрізані насіннєві рослини залишають на дозарювання на ділянці. Для цього забивають 2-3 кола і натягують шпагат у 2 яруси, до шпалери приставляють насінники. У негоду дозарювання проводять під навісом або в сухому, добре провітрюваному приміщенні. Тривалість дозарювання - 8-10 діб. Після цього насіння ошмигують із пагонів, потім його очищають і сушать.

Обмолочену комбайном купу насіння перевозять на тік, відсівають пил і великі домішки, досушують під навісом або на вентиляційних установках УВС-16, за потреби підігрівають теплогенераторами ВПТ-600 і ТАУ-0,75. Висушений ворох повторно обмолочують, потім витирають насіння на молотарці-тертці МВ-2,5А. За застосування такого комплексу машин витрати праці на збирання насінників знижуються в 17-20 разів, підвищується врожай і посівні якості насіння. Урожайність насіння буряка столового отримують 1,2-1,5 т з 1 га, а продуктивність 1 насіннєвого куща коливається від 50 до 100 г.
Згідно з ДСТУ 2240-93 схожість репродукційного насіння буряків столових першої та другої категорії має бути не менш як 75%, сортова чистота - не менш як 95%, вологість - не більш як 14%. Насіння зберігають у сухому приміщенні в паперових пакетах або матерчатих мішечках. За нормальних умов зберігання насіння не втрачає високих посівних якостей протягом 4-5 років.