Розміщення на ділянці

Принасіннєвому (статевому) розмноженні для вирощування розсади спаржу висівають на спеціально відведеній ділянці. Наступного року (краще через 2 роки), коли розсада зміцніє і в неї утвориться гарна коренева система, її розсаджують на постійне місце. Рослина досить невибаглива і пристосовується до ґрунтів різних типів. Проте віддає перевагу слабокислим, навіть нейтральним, дренованим ґрунтам, не засміченим багаторічними бур'янами.

Спаржа - багаторічна рослина, тож для висаджування розсади або кореневищ добирають ділянки поза сівозміною, або плодозміна. Найкращими вважають припарникові ділянки, біля теплиць, біля розсадників, тобто ґрунти з багатим шаром перегною. На інших ділянках необхідні високі дози органічних добрив. На присадибній ділянці спаржу розміщують по самій межі городу, вздовж паркану або біля сонячної стіни.

При виробництві спаржі у великих об'ємах для ринку кращими попередниками є зернові на зелений корм і всі просапні, особливо ті, які удобрені гноєм. Її можна вирощувати і з ущільнювачами. У широких (1 -1,3 м) міжряддях спаржевика розміщують низькорослі рослини - ущільнювачі: горох овочевий, квасолю, артишок як багаторічну рослину. Ущільнювачі з високим стеблом затінюють спаржу і тому не придатні для висаджування в міжряддях.

Для сім'ї з трьох осіб достатньо мати на присадибній ділянці 15-20 кущів спаржі. Це забезпечить приготування 2 рази на тиждень перших і других страв протягом 1 -1,5 місяця.