Насінництво

Під насіннєві ділянки спаржі відводять невеликі схили, що добре прогріваються, з суглинковими або супіщаними ґрунтами, багатими на гумус, з повітропроникним підґрунтям. За невеликого обсягу вирощують насіння на продовольчій ділянці, виділяючи насіннєві рослини, з яких майже зовсім не вирізають пагони.

Розмножують спаржу насінням (через розсаду), рідше вегетативно. Відібрані жіночі рослини після 2 років вирощування пересаджують, при цьому на кожні 5-6 жіночих висаджують 2-3 чоловічих екземпляри. На насіння відбирають рослини з товстими пагонами. Висаджують розсаду з меншою площею окремо; рядами, що чергують, - 2 жіночих, 1 - чоловічих. Спосіб висадки широкорядний за схемою розміщення 100x40-50 см. Рослини при цьому на зиму не підгортають.

На третій рік рослини оцінюють за утворенням навесні пагонів. Для насіннєвих цілей відбирають рослини з великими, ніжними пагонами, які рано відростають, зі щільною верхівкою, відзначаючи їх тім'ячками.

Забирають насіннєві стебла восени при побурінні або почервонінні ягід, коли насіння в них стане чорним і твердим. Стебла зрізають і досушують під навісом протягом 1-2 тижнів. Потім зрілі ягоди збирають, розчавлюють і залишають у дерев'яних діжках або емальованому посуді у власному соку для бродіння на кілька діб.

Насіння ретельно промивають, розсипають на рамках із мішковиною і просушують у провітреному приміщенні. Можна досушити й на сушарках за температури +32...+35°С. Потім насіння відвіюють, перетирають і сортують.

Урожайність насіння може бути дуже різною і залежить від якості відібраних насіннєвих рослин. Зазвичай вона коливається від 400 до 1200 г з 10^м2 або кг з 1 га. Маса 1000 насінин 18-35 г. Вони зберігають схожість 5-6 років. Згідно з ДСТУ 2240-93, репродукційне насіння спаржі першої-другої категорії повинне мати схожість не менш як 75%, сортову чистоту щонайменше - 95%, вологість - не більш як 11%.