Лікувальні властивості

Спаржа має лікувальні властивості, завдяки чому ця рослина стає дедалі популярнішою серед городників-любителів. Вона знижує кров'яний тиск, знімає втому і підтримує діяльність серця та нирок. Помічено, що в разі постійного вживання спаржі в їжу підвищується життєвий тонус і працездатність, покращується травлення.

У медицині спаржу використовують як сечогінний, протизапальний, аналгетичний, проносний і заспокійливий засіб. Її застосовують у разі деяких захворювань серця, печінки, сечового міхура, в разі епілепсії, алергії, у разі гострих захворювань кишечнику, цукрового діабету, водянки, ожиріння, артриту, геморою.

Лікувальне застосування мають практично всі органи рослини: як пагони, так і кореневища та плоди. Сік спаржі в суміші з морквяним - прекрасний сечогінний засіб. Без морквяного соку його вживати не слід. Аспарагін та інші препарати зі спаржі, які приймають переважно як сечогінний засіб, значно зменшують реабсорбційну функцію звивистих канальців нирок, не змінюючи фільтраційної здатності клубочків. Рідкий екстракт спаржі приймають по 8-10 крапель 3 рази на добу. Можна приймати чистий аспарагін у вигляді 2%-го розчину по 1 столовій ложці 3 рази на добу.
У Франції відвар кореневищ спаржі (60 г на 1 л води) і сухий екстракт їх і молодих пагонів вживають як сечогінний засіб. Болгарська народна медицина рекомендує використовувати спаржу в разі цирозу печінки. Спосіб застосування: 2 чайні ложки подрібненого кореневища на 1 склянку окропу, варити 10 хв. Пити по? склянки 3-4 рази на день.

Настій із молодих пагонів і відвар із кореневищ вживають як кровоочисний засіб за вугрів, висипу та золотухи. Відвар, приготований з молодих пагонів і плодів, використовують для компресів (допомагає в разі фурункулів). Настій плодів п'ють у разі геморою.

Спаржа є цілющою рослиною за серцево-судинних захворювань. Таблетки ас-паркам, що містять аспарагінат калію і магнію, приймають у разі аритмії серця і зниження калію в крові. Вони покращують роботу серця, сприяють розширенню кровоносних судин.

Плоди спаржі та водний їхній настій використовують для посилення статевої потенції. Для цього 10 ягід заливають 400 г окропу, настоюють у духовці або термосі 6-8 год, п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день; або ж 3 чайні ложки висушених кореневищ настоюють 2 год на 1 склянці окропу, п'ють по 2 столові ложки 3 рази на день.

Спаржа є засобом, що знижує артеріальний тиск. Експериментально встановлено, що введення у вену аспарагіну та екстракту рослин знижує тиск. Екстракт рослини спричиняє значніше і триваліше зниження кров'яного тиску, ніж аспарагін. У разі лікування хронічного простатиту в народній медицині застосовують настій спаржі. 3 чайні ложки сухих рослин на 1,5 склянки окропу настоюють 2 год у закритому посуді, п'ють по 0,5 склянки 3 рази на день.

Нині відомо, що спаржа може захищати людей від радіації, завдяки наявності в ній великої кількості калію, що є фізіологічним антагоністом цезію. Тому її рекомендують для харчування тим, хто проживає в забрудненій радіонуклідами місцевості.

У разі хвороб нирок слід уникати спаржі. У разі подагри та ревматизму також не рекомендують її вживати. Для тих, хто страждає на подагру, шкідливі насамперед овочі, що містять пурини - джерело утворення сечової кислоти. За будь-якого гастриту (з підвищеною і зниженою секрецією) також не можна вживати спаржу.