Насінництво

В умовах теплішого клімату можна залишати під зиму рослини, що йдуть на насіння. Їх укривають перегноєм, соломою або листям. У місцевостях із маломорозними зимами (середземноморські країни, Швейцарія, південь України) такі насіннєві рослини залежно від сорту вирощують під час висіву насіння в серпні-вересні попереднього року. На зиму їх підгортають і мульчують (прикривають) гноєм, а навесні швидко відростають, незважаючи на те, що вони інколи підмерзають, гарно розвиваються, дають багато насіння.

У північніших районах (лісостеп) для одержання насіння вирощені рослини викопують восени до заморозків. Типові рослини відбирають і використовують як маточні для отримання насіння. У них видаляють усе листя, зрізуючи його на 2-3 см вище кореневої шийки. Коріння зберігають в овочесховищах, кагатах, спеціальних траншеях, підвалах, де тримається постійна позитивна температура. Їх пересипають піском або ґрунтом.

Рано навесні коріння висаджують у відкритий ґрунт одночасно з коренеплідними рослинами широкорядним способом за схемою розміщення 70x35-40 см. Стежать, щоб поблизу не було насінників столових, кормових або цукрових буряків, оскільки може статися перезапилення. До змикання рослин у міжряддях проводять 2-3 розпушування ґрунту. Насіннєві рослини зрізають у фазі воскової стиглості насіння, їх підсушують під навісом і обмолочують комбайном. Урожайність насіння становить 1,2-1,8 кг з 10^м2. Для однієї сім'ї достатньо виростити на городі 2- 3 насіннєві рослини. Згідно з ДСТУ 2240-93 схожість репродукційного насіння першої та другої категорії має бути не менш як 75%, сортова чистота - не менш як 95%, вологість - не більш як 13%.