Сівба та висадка

У відкритому ґрунті петрушку висівають у кілька термінів: ранньою весною (квітень), влітку (червень) і під зиму (жовтень-листопад). Крім того, вирощують її в захищеному ґрунті та в кімнаті.

Для збільшення продукції зеленого листя та розширення періоду її заготівель організовують конвеєрне вирощування, використовуючи різні строки сівби та висаджування і багаторазове зрізання. У відкритому ґрунті застосування ранньовесняних, літніх і підзимових посівів у різні строки, перезимівля на ділянці коренеплодів у фазі 2-3 листків, багаторазове зрізування дають змогу реалізувати зелень з початку травня до кінця жовтня. А при укритті рано навесні посівів поліетиленовою плівкою зелень петрушки отримують ще на 15-20 діб раніше.

При конвеєрному вирощуванні свіжа зелень петрушки з початку травня і до першої декади червня надходить від посівів минулого року. З липня до кінця жовтня гарний урожай зелені отримують від літніх посівів, проведених у різні строки. У міжсезонний період для отримання петрушки з листопада по травень використовують обігрівальні теплиці, для вигонки її з другої декади жовтня до середини листопада ефективним є застосування парникових рам і обігрівальних плівкових теплиць. У цей час вигонку зелені проводять за п'яти термінів висаджування.

За ранньовесняних термінів сівби насіння не повинно потрапляти в сухий ґрунт, тому його висівають одразу після обробки. Під зиму сухе насіння висівають перед настанням стійких морозів, щоб воно не встигло прорости восени, інакше сходи загинуть. Під час підзимової сівби насіння зашпаровують дрібно (1 -1,5 см). Посівні гряди мульчують торфом або перегноєм шаром 2-3 см. Для прискорення появи сходів навесні такі посіви вкривають світлопрозорою плівкою і знімають її відразу ж після їхньої появи.

При посіві в різні строки використовують вузькорядний, широкорядний і стрічковий способи. У першому випадку насіння висівають з міжряддями 18-20 см, у другому - за схемою 45x2-3 см. За стрічкового способу застосовують дво-, чотири-, п'яти- і семирядні посіви за схемами (12 + 58)х2-3 см, (20 + 50)х2-3 см, (30 + 30 + 30 + 30 + 50)х2-3 см, (20 + 20 + 20 + 20 + 20 + 60)х2-3 см, (15 + 15 + 15 + 15 + 15 + 15 + 15 + 15 + 50)х2-3 см. При проріджуванні в ряду у петрушки коренеплідної відстань між рослинами має бути 3-7 см.

Норма висіву насіння при весняному і літньому висівах 4-6 г на 10^м2, при підзимовому її збільшують на 25-30% (7-8 г). При вирощуванні петрушки коренеплідної норма висіву менша, а при вирощуванні листової - більша. Насіння закладають на глибину 2-3 см. Для полегшення проведення першої міжрядної обробки до насіння додають 1% насіння маякових рослин (салат, шпинат).

У захищеному ґрунті вирощують петрушку сівбою насіння або способами вигонки і дорощування. Для вигонки в зимово-весняний період використовують великі коренеплоди з відкритого ґрунту, а для вигонки в осінній період - дрібні, розгалужені й потворні. При дорощуванні рослини з відкритого ґрунту (коренеплоди разом з листям) пересаджують у теплиці, де вони перебувають 1,5-2 місяці.

Найпродуктивніше в зимових теплицях використовувати площу живлення 30^м2 за схеми 10x3 см і 45^м2 - за 15x3 см. Застосовують також схему сівби 10-12x8-10 см. Коренеплоди садять з нахилом, що сприяє кращому поглибленню їх у ґрунт і запобігає загниванню. Ефективна також висадка 30-добової горщикової розсади. Горщики використовують розміром 5x5 см.

Для вигонки зелені в кімнаті коренеплоди (укорочені знизу) висаджують у ящики або гончарні горщики діаметром і висотою 14-18 см. В один горщик висаджують 4-6 коренеплодів. Головки їх залишають відкритими. Відразу поливають теплою водою. Роблять це обережно, не змочуючи листя. Горщики ставлять на світле вікно поблизу кватирки, тому що петрушка при високій температурі і вологості повітря може загнити. Таким способом усю зиму до столу можна подавати свіжу зелень і отримувати цінні вітаміни.