Лікувальні властивості

Петрушка чинить сприятливу дію на організм у разізахворюванні серцево-судинної системи, нирок, печінки, сечового міхура, за ревматизму, сприяє виділенню рідини та продуктів обміну речовин, має дезінфікуючі й антисептичні властивості, підвищує виділення травних соків і стимулює роботу кишківника.

У стародавній медицині петрушку застосовували як засіб для загоєння ран, відновлення сил, зміцнення ясен, за очних хвороб. Практична медицина використовує петрушку для збудження апетиту. Солі заліза і фолієва кислота, що містяться в ній, сприяють кровотворенню. Тому вона корисна в разі анемії в дітей і в харчуванні вагітних жінок. Застосовують петрушку іноді як абортивний засіб (речовини, що містяться в ній, сприяють скороченню матки), як регулятор менструації та проти малярії.

Одна з властивостей петрушки - здатність запобігати захворюванню суглобів, спондильозу. Вживання зелені та коренеплодів петрушки важливе для утворення кісткової тканини. Їх застосовують як потогінний засіб у разі гарячки. Листя петрушки використовують зовнішньо в разі наривів, а свіжий сік - у разі укусів тварин. Крім того, петрушка перебиває неприємний запах із рота після часнику. Як сечогінний засіб використовують настій із петрушки. Для цього дрібно нарізають коренеплід і зелень, заливають окропом (1 склянка на 1 столову ложку суміші) і настоюють 1 годину, потім проціджують. Настій п'ють по 0,5 склянки 2 рази на день. Протипоказана петрушка хворим на виразкову хворобу, гастрит, холецистит, за подагри.