Виникнення та поширення

Походить рослина з країн Середземномор'я. Наукова назва Petroselinum, що в перекладі з грецької означає "кам'яна селера", свідчить про те, що батьківщиною петрушки є гірські райони Середземного моря, де її вирощували здавна і де вона й зараз зустрічається в дикому вигляді. Петрушку широко культивували в Стародавній Греції. Грецьких героїв і переможців на Олімпійських іграх увінчували вінками із зелені петрушки. Нею годували коней, яких впрягали в колісниці героїв, сподіваючись, що вони будуть міцними, як скелі. Із Греції петрушка поширилася по всьому світу, і вже в середині XIV століття в Європі її широко розводили як пряну рослину, а як ліки вона була відома ще з давніх-давен. У нас петрушку вирощують скрізь як пряну овочеву рослину заради листя і коренеплоду з минулого століття.
У культурі є два різновиди петрушки. Широко поширена петрушка коренеплідна. Рослина утворює коренеплід, але в їжу використовують також і листя. Петрушка листова підрозділяється на звичайну та кучеряву. Вона не утворює товарного коренеплоду (має тонкий гіллястий корінь), але вирізняється розеткою численного листя, яке вживають у їжу. Поширена поки що мало, хоча вітаміну С в ній міститься значно більше, ніж у коренеплідній.