Лікувальні властивості

Гарбузи дуже корисні усім і можуть застосовуватися в лікувальному харчуванні. Вони добре втамовують спрагу, легко засвоюються, покращують функцію кишківника в разі запорів, але не спричиняють надмірної перистальтики і не подразнюють слизову оболонку шлунка та кишківника. Це дає змогу рекомендувати їх тим, хто страждає на захворювання органів травлення, особливо панкреатит і гастрити. Вітаміни С і А покращують обмін речовин.

Пектин і ніжна клітковина гарбузів корисні тим, хто страждає на атеросклероз. Вони видаляють з організму надлишок холестерину, радіоактивні елементи та інші шкідливі речовини, наприклад свинець. Крім того, пектини сприяють швидшому загоєнню виразкових процесів у шлунку. Гарбузи не посилюють виділення шлункового соку і тому корисні за підвищеної кислотності.

Солей натрію в гарбузах мало: вони не затримують воду в організмі, а, навпаки, допомагають її виділенню. Ті, у кого виявлено хвороби серця і судин, нирок, частіше мають включати в меню (1-2 рази на добу) страви з гарбузів і свіжу м'якоть як активний сечогінний засіб.

Сирі гарбузи допомагають жовчовиділенню. Соком лікують сечокам'яну хворобу: 400-500 г його прискорює вигнання каменів, зупиняє запальні процеси. Сік корисний також за простатиту, захворювань печінки.

Не поступається за цілющими властивостями м'якоті й насіння. Сире гарбузове насіння містить водорозчинну сполуку кукурбітол, яка позбавляє стьожкових глистів здатності присмоктуватися до стейків кишечнику. Найбільша кількість кукурбітолу міститься в зеленуватій оболонці насіння. Цей протиглистовий засіб, звісно, слабший за сучасні лікарські препарати, зате він не шкідливий для організму. Призначають лікування, як правило, дітям, а також тим, хто страждає на хвороби печінки та нирок.