Розміщення на ділянці

Гарбуз вирощують як у польових умовах, так і на городі. Він менш вимогливий до родючості та механічного складу ґрунту, ніж огірок. Однак для гарбуза кращі родючі, дреновані супіщані, легко- і середньосуглинисті, некислі ґрунти, удобрені гноєм або компостом. Сирі глинисті ґрунти не придатні для його вирощування.

У польових і овочевих сівозмінах як попередник гарбуза можуть бути будь-які рослини, окрім родини гарбузових (огірок, кабачок, патисон). Найкращі попередники для нього в польових сівозмінах - багаторічні трави, пшениця озима, що йде по пару, кукурудза на зелений корм і силос. В овочевих сівозмінах або плодозміні хорошими попередниками є картопля, томат, капуста, цибуля, морква, бобові. До сівби або висаджування гарбуза можна вирощувати редис, салат, шпинат. Його можна розміщувати поруч з огірком, добре поєднується з картоплею та квасолею кущовою. Гарбуз як тіньовитривалу рослину вирощують як ущільнювач у посівах кукурудзи. Для цієї мети більше підходять довгостеблові сорти, які краще кущових форм вибирають найбільш освітлені сонцем місця. Сам гарбуз, затінюючи ґрунт, пригнічує бур'янисті рослини, очищаючи ділянку. Щоб не накопичувалася інфекція в ґрунті, не можна повертати його на колишнє місце раніше, ніж через 4 роки.

У фермерських і присадибних господарствах, особливо в північній зоні вирощування, під гарбуз відводять світлі, добре прогріваються ділянки городу: південні схили, захищені від холодних північних вітрів; з південного боку вздовж освітленої глухої огорожі; біля південних стін господарських споруд, щоб насамперед убезпечити рослини від весняних заморозків (холодних ранків), а також для раціонального використання землі. Прогріті за день сонцем стіни вночі випромінюють тепло і створюють сприятливий мікроклімат для теплолюбної рослини. На городі під гарбуз відводять і покинуті напівзатінені ділянки біля компостних і земляних куп, де ніякі інші рослини не можуть рости.

Гарбуз можна вирощувати на шпалерах. Для плодів при такому способі роблять підпірки або підвішують їх у сітках. Для того щоб уберегти рослини від ураження грибними хворобами, а плоди від загнивання, застосовують шатровий спосіб вирощування. З цією метою на ділянці навколо лунок вбивають кілки, верхівки яких зв'язують разом. У результаті утворюється намет. Рослини в'ються цими опорами, продуваються, а плоди перебувають у підвішеному або в напівпідвішеному стані й добре зберігаються до збирання врожаю.