Розміщення на ділянці

Топінамбур - рослина маловимоглива до умов вирощування. Росте на різних ґрунтах (дерново-підзолистих, супіщаних, чорноземних) у всіх кліматичних зонах України. Найвищі врожаї отримують у лісостепу та степу, на родючих, удобрених, легких ґрунтах, достатньо забезпечених вологою та з глибоким орним шаром. Заболочені, солонцюваті та сильно кислі ґрунти, де застоюється вода, не придатні для вирощування топінамбура. На бідних ґрунтах бульби утворюються дрібними.

Вирощування топінамбура запобігає вітровій ерозії, перенесенню сухої золи та мулу. Після 3-5-річного розміщення його на незручних для сільськогосподарського виробництва землях ґрунт повністю відновлює свою родючість. А якщо землі засмічені осотом, пирієм, циклохемою та іншими бур' янами, то за такий самий час топінамбур їх повністю знищує, будучи біологічним захисником ґрунту.

Топінамбур може виростати на одному місці 10-40 років і навіть до 100 років. Однак монокультура веде до зниження врожаю. У наступні роки бульби виростають дрібними, придатними тільки для висадки. У зв'язку з цим топінамбур овочевого використання вирощують на одному місці протягом 1-2 років.

Попередником можуть бути озимі та ярі зернові, однорічні трави, зернобобові рослини. Не слід розміщувати топінамбур після соняшнику та моркви або вирощувати поруч із ними, бо в цих рослин є спільна хвороба - склеротинія, яка вражає і його.

У великих господарствах топінамбур вирощують в овочекормовій сівозміні. У США, наприклад, поширена така сівозміна: 1-ше поле - топінамбур, 2 - вика яра, 3 - пшениця або жито, 4 - картопля, 5-те - овес. Вику і залишки топінамбура прибирають одночасно на другий рік освоєння сівозміни. У Росії топінамбур вирощують у плодозміні з таким чергуванням рослин: 1-а ділянка - топінамбур, 2 - картопля, 3 - буряк столовий, 4-а - збірні овочі (крім моркви). У тих господарствах, де топінамбур займає невелику питому вагу, його вирощують поза сівозміною, або плодозміною, на запольних ділянках. Це викликано тим, що після збирання врожаю частина бульб, які залишаються в ґрунті, проростають і плантація оновлюється. Тому його вирощують відокремлено, щоб він не поширювався по всій ділянці і не заважав іншим рослинам.

Топінамбур віддає перевагу відкритим, сонячним місцям на краю городу, але росте і біля паркану, сараю (на відстані 50 см від них) навіть за сильного затінення. У цьому разі для нього встановлюють вертикальні опори, на яких він краще розвивається. Овочівники-аматори вирощують його також на ділянках, не придатних для інших рослин, і використовують для декорації підсобних приміщень. Ним можна замаскувати компостну купу та інші малопривабливі місця. Найчастіше високорослий (до 3 м) топінамбур вирощують як рослину-кулісу.

За врожаєм топінамбур перевершує картоплю. Навіть за не дуже гарного догляду за рослинами врожайність бульб може сягнути 30 кг/10^м2, а за гарного догляду - у 5 разів вища. Сім'ї з трьох осіб, як стверджують овочівники-любителі, цілком достатньо продукції, одержуваної з 8-10 рослин топінамбура. Навіть на бідних ґрунтах одна рослина дає 1,5-2,5 кг бульб із гнізда. А сорт Інтерес може дати по 100-180 бульб із гнізда.