Шкідники та хвороби

Поживним субстратом для вирощування печериці слугуєвирощування печериці слугує сприятливим середовищем для розвитку різних організмів: бактерій, вірусів і комах. Недбалий догляд за рослинами і відсутність у приміщенні правил гігієни та профілактичних заходів щодо захисту від шкідників і хвороб знижують на 40-50% урожай грибів. Розвиток хвороб і шкідників на грибах завжди погіршує товарні якості та харчову цінність продукції. Щоб правильно обрати заходи та засоби захисту від шкідників і хвороб, грибоводи-фахівці й аматори мають знати й розрізняти види хвороб і шкідників, які з'являються в культиваційних приміщеннях під час вирощування грибів у будь-які фази росту й розвитку рослин.

Найбільшої шкоди печериці завдають грибні мухи, кліщ, ногохвістки та нематоди. Особливо шкідливими є кілька видів мух із сімейства форидні, деякі види комариків із сімейства цецидні та мікориїдні. Шкоди завдають личинки цих комах, перегризаючи гіфи міцелію, а іноді пошкоджуючи плодові тіла. Джерелом зараження слугує поживний субстрат, у який мухи і комарики відкладають яєчка в період його підготовки. Найбільшої шкоди личинки цих комах завдають у період росту міцелію і на початку плодоношення.

Кліщі - це дрібні комахи жовтуватого кольору. Шкоди печериці завдають кілька видів кліщів, які пошкоджують міцелій і плодові тіла. Джерелом зараження є поживний субстрат.
Ногохвістки (подури) - дрібні безкрилі комахи, довжиною 1-2 мм. У культиваційне приміщення вони можуть бути занесені з живильним субстратом або покривною сумішшю. Пошкоджують печерицю кілька видів ногохвісток - перегризають міцелій, а потім пошкоджують і молоді плодові тіла.

Нематоди - це безбарвні прозорі прозорі круглі черв'яки. У природі нематоди поширені дуже широко, проте на печериці паразитують лише кілька видів.

Найнебезпечнішими для печериці хворобами є мікогон (мокра гниль), вертициліум (суха гниль) та дактиліум (павутинна пліснява). Ці захворювання з'являються в період плодоношення спочатку вогнищами, потім швидко поширюються по всіх грядах. Великої шкоди можуть завдавати так звані приховані хвороби міцелію - жовта пліснява (міцеліофтора), трюфельна хвороба, що спричиняють зупинку плодоношення, а інколи й повну його відсутність.

З бактеріальних захворювань найчастіше зустрічається бактеріальна плямистість. З'являється вона у вигляді іржавих плям на поверхні капелюшків плодових тіл. Ці плями поступово збільшуються в розмірах і в окремих випадках вражають весь капелюшок. Швидкому поширенню захворювання сприяють висока вологість повітря і погана вентиляція приміщення.

Великої шкоди продуктивності печериці завдають вірусні хвороби, або "мумії". Характерні ознаки їх прояву - дегенерація міцелію в покривному шарі, пригнічення плодоношення. Поверхня капелюшка може бути зморшкуватою, забарвлення грибів сірувате, жовтувате або буре. Хворі плодові тіла рано відмирають або дозрівають, не досягаючи певних розмірів.

Основними заходами захисту від шкідників і хвороб печериці є профілактичні заходи та ретельне дотримання правил загальної санітарної гігієни в культиваційному приміщенні. Один із найефективніших прийомів захисту від низки шкідників і хвороб, джерелом яких є субстрат, - пастеризація його парою за температури +60°С упродовж 10-12 год. Покривну суміш, якщо є підозра на її зараженість, також обробляють парою за температури +60°С протягом 8-10 год. Хороший ефект дає обробка покривної суміші формаліном (1 л 40%-го формаліну на 1^м3) або 5%-м к. е. карате з розрахунку 0,4 мл на 1^м2. Обробляють її за 4-5 діб до засипання на субстрат і вкривають плівкою.

Велике значення має правильна підготовка культиваційних приміщень. Такі приміщення повинні мати герметичні двері, стіни, що унеможливлюють потрапляння інфекції всередину з довкілля; повинні обов'язково оснащуватися системами паро- і водопостачання. Підігріте повітря має пропускатися через фільтри, які встановлюють і в системі вентиляції. Біля входу в приміщення кладуть поролоновий килимок, змочений 2%-м розчином хлорного вапна.

Усі коридори та підлогу приміщення щоденно промивають водою і регулярно, 3-4 рази на тиждень, дезінфікують 2%-м розчином формаліну (влітку - щодня). Регулярно проводять обробку проти мишей, мух і кліщів.

Посадку міцелію, засипання покривної суміші, догляд за рослинами та збирання грибів персонал повинен виконувати в чистих рукавичках, спецодязі та взутті. Дрібний інвентар і машини, що використовуються під час висаджування міцелію, засипання покривної суміші, щоразу перед виконанням робіт промивають і дезінфікують. Покривну суміш до її засипання на субстрат зберігають у чистому приміщенні.

Відходи з культиваційних приміщень, сміття і хворі плодові тіла збирають у ємності, що закриваються, і якомога швидше видаляють. Приміщення після плодоношення обробляють формаліном, потім вичищають і промивають. Відпрацьований субстрат, вилучений з приміщення, складують далеко від нього.

Готувати субстрат і покривну суміш краще в спеціальних приміщеннях або на бетонованих і асфальтованих майданчиках. Основні засоби проведення профілактичних обробок - пар, формалін і хлорне вапно та сучасні пестициди.