Головна > Печериця > Догляд за грибницею
    • Капуста білоголова
    • Капуста червоноголова
    • Капуста цвітна
    • Капуста савойська
    • Броколі
    • Капуста брюссельська
    • Кольрабі
    • Капуста пекінська
    • Капуста китайська
    • Капуста листова (декоративна)
    • Крес-салат
    • Гірчиця листова (сарептська)
    • Гірчиця чорна
    • Гірчиця біла
    • Крес водяний
    • Редиска
    • Редька
    • Ріпа
    • Бруква
    • Хрін
    • Катран
    • Картопля
    • Томат
    • Баклажан
    • Перець овочевий
    • Фізаліс
    • Огірок
    • Кабачок
    • Патисон
    • Гарбуз
    • Кавун
    • Диня
    • Губка, або люфа
    • Кривошийка, або крукнек
    • Огірок індійський, або лагенарія
    • Огірок мексиканський, або чайот їстівний
    • Огірок червоний, або тладіанта сумнівна
    • Огірок антильський, або ангурія
    • Огірок жовтий, або момордика
    • Огірок зміїний, або трихозантес
    • Огірок перуанський, або циклантера
    • Гарбуз восковий зимовий, або бенінказа
    • Гарбуз фіголистний
    • Цибуля ріпчаста
    • Часник
    • Шалот
    • Порей
    • Батун, або татарка
    • Морква
    • Петрушка
    • Пастернак
    • Селера
    • Кріп
    • Коріандр
    • Кмин
    • Аніс
    • Любисток
    • Фенхель
    • Кервель
    • Буряк столовий
    • Буряк листовий (мангольд)
    • Шпинат городній
    • Квасоля овочева
    • Горох посівний
    • Боби
    • Соя
    • Сочевиця
    • Топінамбур
    • Естрагон
    • Артишок
    • Скорцонера
    • Вівсяний корінь
    • Салат посівний, або латук
    • Салат ромен
    • Салат спаржевий
    • Цикорій салатний
    • Ендивій та ескаріол
    • Ревінь хвилястий
    • Щавель кислий
    • Спаржа
    • Кукурудза цукрова
    • Печериця
      • Виникнення та поширення
      • Харчова цінність
      • Лікувальні властивості
      • Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування
      • Форми і штами
      • Системи і способи культивування
      • Культиваційні приміщення
      • Субстрати та їх приготування
      • Підготовка приміщення та закладка субстрату
      • Висадка міцелію
      • Засипка субстрату покривною сумішшю
      • Догляд за грибницею
      • Плодоношення і збір врожаю
      • Шкідники та хвороби
      • Підготовка приміщень до нового обігу
      • Зберігання
      • Переробка
      • Сушка
      • Соління
      • Маринування
      • Консервування
      • Шампіньйони, консервовані в олії
    • Глива звичайна
    • Карта сайту

Догляд за грибницею

Після укриття субстрату покривною сумішшю протягомпротягом 7-10 діб триває вегетативний (активний) ріст грибниці. У цей період потрібні ті ж температура і вологість повітря, що і при проростанні міцелію. Покривну суміш зволожують водопровідною питною водою з температурою +15...+16°С з лійки з дрібним ситечком або шлангами з розпилювачами, даючи в перший тиждень щодня 1 л на 1м2. Уважно стежать за тим, щоб покривний шар повністю не промочувався, вода не потрапляла в субстрат і не утворювалася кірка, що ускладнює повітрообмін між субстратом і навколишнім середовищем. При цьому струмінь має бути слабким. Існує думка про те, що якщо вода проникне в субстрат, то грибниця буде відмирати. Це різко знизить або навіть погубить весь урожай.

При культивуванні печериці поливи диференціюють за фазами росту і розвитку. У фазі вегетативного росту міцелію до початку плодоношення вологість покривної суміші має бути в межах 80-90% НВ, у фазі плодоутворення вона значно нижча і поливи не потрібні; у фазі плодоношення вологість підтримують на рівні 60-70% НВ. Поливають печерицю відразу після засипання покривної суміші і за 3-4 доби вологість доводять до оптимальної. Норма поливу 2-3 л/м2. У фазі плодоношення норму знижують до 1 л/м2, у разі необхідності її збільшення (за рясного плодоношення) поливають 2 рази на день, коли збір перевищує 2-3 кг/м2 на добу.
Після проростання міцелію в покривну суміш (поява на гіфах зачатків плодових тіл) приміщення обережно двічі або тричі на день провітрюють, домагаючись постійного під час догляду та плодоношення зниження температури повітря до +15 ..., +17°С. На 12-15-ту добу після засипання покривної суміші на її поверхні утворюються зачатки (розміром не менше жолудя) плодових тіл. За температури повітря вище +20°С печериці не ростуть. Для підтримання в приміщенні постійної вологості повітря в межах 80-90% обприскують підлогу, якщо вона цементна, або ставлять ємності з водою. Повітря в приміщенні має бути постійно чистим.

У період плодоношення щоденно, але помірно зволожують приміщення, провітрюючи його і неглибоко розпушуючи покривний шар дерев'яними граблями. При цьому користуються маленькими грабельками з довжиною зубів, що дорівнює товщині покривного шару.

Під час вегетативного росту грибниці стимулюють її ріст. За 1 год субстрат виділяє 500-700 ккал/т, температура повітря і субстрату досягає +27°С і більше, особливо на самому початку росту міцелію. У міру зниження мікробіологічної активності субстрату тепла виділяється менше і на початку плодоношення становить 100-250 ккал/т субстрату за 1 год. Накопичення СО2 залежить від інтенсивності плодоношення печериці та температури. За приросту плодових тіл 1 г/год виділяється 50-60 мг СО2 з 1м2 гряди, а підвищення температури на ГС збільшує утворення діоксиду вуглецю приблизно на 20%.

Температура повітря регулює інтенсивність процесу плодоношення. Високі температури (+18...+20°С) прискорюють утворення плодових тіл, підвищують інтенсивність віддачі врожаю в перші декади, скорочують період плодоношення. Однак загальний урожай у таких умовах знижується і товарні якості продукції погіршуються. Плодові тіла мають тонкі високі ніжки, дрібні легкі капелюшки, гриби швидко розкриваються, не досягнувши нормального розміру. За температури повітря близько +12°С плодоношення відбувається повільніше, триває 4-5 місяців, загальний урожай грибів та їхня якість підвищуються. Ніжки у таких грибів короткі (близько 1 см) і товсті, капелюшки великі, розкриваються вони повільніше, маса плодового тіла 40-50 г.
За недостатньої вентиляції та підвищеної температури плодові тіла утворюються безпосередньо на поверхні гряди. Дрібні, як макове зерно або горох, зародки плодових тіл інколи густо вкривають покривну суміш, однак лише невелика частина їх розвивається, решта гине.

Концентрація діоксиду вуглецю в період плодоношення грибів - один із вирішальних чинників, що впливають на утворення та формування плодових тіл. Нормально цей процес відбувається за 0,03-0,1% СО2. Максимальна концентрація його 0,15%, за 0,3% СО2 плодові тіла припиняють ріст. Тому помірна вентиляція приміщення створює більш оптимальні умови для росту плодових тіл печериці.

Поряд із вентиляцією важливо рівномірно розподілити повітря в культиваційному приміщенні. Печериця не переносить сильних потоків повітря, протягів. При цьому шкірка на грибах сохне, вони швидко розкриваються, втрачаючи свої товарні якості. Швидкість потоків над поверхнею гряд за вологості повітря 70% не повинна перевищувати 15-30 см/с, за 80-85% - 60 см/с, а за 90-95% має бути в межах 2-2,5 м/с. Такі швидкості руху повітря досягаються розподілом його за допомогою роздаткових каналів у верхній частині приміщення, що має систему примусової вентиляції.

Якщо печерицю вирощують у світлих приміщеннях, грядки, ящики або полиці притіняють.

  • Схожі статті

    • Кабачок / Насінництво
    • Катран / Підготовка насіння до сівби
    • Цикорій салатний/Морфобіологічні особливості та екологічні умови вирощування
    • Салат посівний, або латук / Зберігання
    • Глива звичайна/Виробничі приміщення
  •  
    Овощеводство ❶






    UA RU