Головна > Глива звичайна > Виробничі приміщення
    • Капуста білоголова
    • Капуста червоноголова
    • Капуста цвітна
    • Капуста савойська
    • Броколі
    • Капуста брюссельська
    • Кольрабі
    • Капуста пекінська
    • Капуста китайська
    • Капуста листова (декоративна)
    • Крес-салат
    • Гірчиця листова (сарептська)
    • Гірчиця чорна
    • Гірчиця біла
    • Крес водяний
    • Редиска
    • Редька
    • Ріпа
    • Бруква
    • Хрін
    • Катран
    • Картопля
    • Томат
    • Баклажан
    • Перець овочевий
    • Фізаліс
    • Огірок
    • Кабачок
    • Патисон
    • Гарбуз
    • Кавун
    • Диня
    • Губка, або люфа
    • Кривошийка, або крукнек
    • Огірок індійський, або лагенарія
    • Огірок мексиканський, або чайот їстівний
    • Огірок червоний, або тладіанта сумнівна
    • Огірок антильський, або ангурія
    • Огірок жовтий, або момордика
    • Огірок зміїний, або трихозантес
    • Огірок перуанський, або циклантера
    • Гарбуз восковий зимовий, або бенінказа
    • Гарбуз фіголистний
    • Цибуля ріпчаста
    • Часник
    • Шалот
    • Порей
    • Батун, або татарка
    • Морква
    • Петрушка
    • Пастернак
    • Селера
    • Кріп
    • Коріандр
    • Кмин
    • Аніс
    • Любисток
    • Фенхель
    • Кервель
    • Буряк столовий
    • Буряк листовий (мангольд)
    • Шпинат городній
    • Квасоля овочева
    • Горох посівний
    • Боби
    • Соя
    • Сочевиця
    • Топінамбур
    • Естрагон
    • Артишок
    • Скорцонера
    • Вівсяний корінь
    • Салат посівний, або латук
    • Салат ромен
    • Салат спаржевий
    • Цикорій салатний
    • Ендивій та ескаріол
    • Ревінь хвилястий
    • Щавель кислий
    • Спаржа
    • Кукурудза цукрова
    • Печериця
    • Глива звичайна
      • Природовище і поширення
      • Харчова цінність
      • Лікувальні властивості
      • Морфобіологічні особливості та умови культивування
      • Штами
      • Посадковий матеріал
      • Способи культивування
      • Екстенсивний спосіб культивування
      • Інтенсивний спосіб культивування
      • Виробничі приміщення
      • Субстрати та їхні види
      • Підготовка субстрату
      • Висадка міцелію
      • Проростання грибниці
      • Ріст плодових тіл
      • Збирання врожаю
      • Зберігання
      • Переробка
      • Сушка
      • Маринування
      • Соління
      • Ікра грибна
      • Грибна витяжка
    • Карта сайту

Виробничі приміщення

Длякультивування гливи підходять як спеціальні споруди на кшталт печеричниць, так і будь-які приміщення, в яких можна підтримати необхідний мікроклімат. Це можуть бути овоче- і фруктосховища, картоплесховища, льохи, підвали, сараї, пташники або корівники, парники, утеплені ангари. Прості дешеві та термостійкі теплиці використовують тільки для весняного або осіннього культивування.

Пророщування грибниці та плодоношення можуть відбуватися в одному або різних приміщеннях. Обидві технології культивування мають свої переваги та недоліки.

Якщо весь час після висаджування міцелію (інокуляції) блоки знаходяться в одному приміщенні, то це називається культивуванням за однозональною технологією, тобто розвиток грибниці в субстраті та плодоношення гливи відбувається в одному приміщенні. За однозональною технологією відпадає необхідність додаткового приміщення для грибних блоків, але в одному і тому ж приміщенні необхідно змінювати температуру, освітленість, вологість повітря і вміст у ньому вуглекислого газу.

Багатозональна технологія передбачає пророщування грибниці в одному приміщенні, а плодоношення в іншому. При цьому достатньо мати одне або кілька приміщень для пророщування і кілька камер плодоношення. Для пророщування зазвичай використовують великі цегляні будівлі. Взимку це може бути особливо доцільно, оскільки для росту грибниці гливи потрібна вища температура, ніж для плодоношення. Світло в цей період їй не потрібне, і провітрювання зазвичай не проводять. Оскільки під час росту грибниці виділяється значна кількість тепла, то за щільного розміщення блоків вдається домогтися значної економії витрат на опалення. На кожному 1м2 підлоги розміщують до 200 кг субстрату, застосовуючи мінімальне опалення тільки в перші дні пророщування.

Підлога приміщень має бути бетонна, цегляна або, в крайньому разі, засипана піском або щебенем. Стелі мають бути поштукатурені й побілені вапном або оббиті пластинами утеплювача, або рамами, обтягнутими поліетиленовою плівкою; стіни поштукатурені, добре побілені вапном і висушені активною вентиляцією. Потім вони мають бути обприскані 4%-м розчином хлорного вапна, зачинені двері на 2 доби і після цього протягом 2 діб провітрено. Санітарну обробку повторюють щорічно.

Наземні та підвальні приміщення забезпечують водою, електроенергією та вентиляцією. У приміщеннях необхідні термометри для контролю температури. Регулюють температуру провітрюванням приміщення та зменшенням або збільшенням подачі тепла. Усі приміщення повинні мати освітлення.

Для підтримання на потрібному рівні вологості повітря використовують різне обладнання. Установка системи "штучний туман" складається з компресора, що подає стиснене повітря до форсунки, до якої підведена вода. Вона здійснює дрібнодисперсний розпил - у приміщенні утворюється туман. Аерозольні генератори, що випускаються ЗАТ "ВентТехком" м. Москви, дають змогу розпилювати рідину до стану аерозолю (туману) з дисперсністю не більш як 20 мкм, підтримувати вологість 95%, знижувати температуру в спекотну пору на 4-6°С, зменшувати запиленість та бактеріальну забрудненість повітря.

Камери плодоношення повинні освітлюватися. Якщо є можливість - застосовувати природне світло (вікна з північного боку). Для гливи достатньо '/|00 год™ сонячного світла. За відсутності сонячного світла використовують трубчасті лампи холодного блакитного світла (Г-7), одну лампу на 15-20м2, одну лампу на 15-20м2, або будь-які ДРЛ. Достатньо забезпечити освітленість 150 люкс протягом 10-12 год на добу з моменту появи плодових тіл.

Грибні блоки в приміщеннях розміщують по-різному: ставлять у два яруси один на одного, кладуть на підлогу в чотири яруси, підвішують, встановлюють на стелажах різної конструкції.

У плівкових неопалювальних теплицях гливу культивують тільки навесні і восени. Теплиці зовні притіняють очеретяними покриттями. Освітлення буде достатньо, якщо теплиці довжиною 10-15 м освітлені з двох торців. Усередині теплиці не притіняють. По торцях теплиць роблять великі вікна, затягнуті сіткою. Пророщування грибниці в мішках більш доцільно проводити в підвалах або цегляних приміщеннях. Тільки через 15-20 діб після висадки міцелію (інокуляції) мішки переносять у плівкові теплиці для плодоношення. Гливу вирощують у теплицях, де можна регулювати температуру і вологість повітря.

Для восьмитижневого культурообігу потрібні 2 приміщення для проростання грибниці, 6 камер плодоношення, 1 камера підготовки і висаджування міцелію, що дає змогу протягом 2-3 діб (максимум 1 тиждень) забезпечити блоками заповнення однієї камери плодоношення.

  • Схожі статті

    • Глива звичайна/Проростання грибниці
    • Морква /Виникнення і поширення
    • Салат ромен / Особливості вирощування
    • Редиска /Вирощування в захищеному ґрунті
    • Глива звичайна/Екстенсивний спосіб культивування
  •  
    Овощеводство ❶






    UA RU