Морфобіологічні особливості та умови культивування

Глива звичайна (Pleurutus ostreatus) має вегетативне тіло-грибницю у вигляді тонких розгалужених білих грибницьвигляді тонких розгалужених білих ниток, які називаються гіфами. Грибниця розвивається на штучному субстраті або на деревних відрізках чи відрубках, що розкладаються. Виглядає вона як білувато-блакитний павутинистий наліт на субстраті. У міру дозрівання грибниці на ній утворюються невеликі тяжі з переплетених ниток і вона набуває кремуватого відтінку. Якщо в придбаному міцелії на поверхні субстрату (зерна або компосту) тяжі становлять близько 25-30%, то це цілком якісний посадковий матеріал. Що менше тяжів і світліша грибниця, то вона молодша й продуктивніша, добре приживається та розростається в субстраті.

Грибниця гливи росте й розвивається швидше, ніж грибниця печериці; вона раніше набуває жовтуватого відтінку й утворює більше тяжів. Однак поява кремового відтінку грибниці гливи не означає погіршення її якості. Поява ниток і тяжів коричневого кольору, а також коричневих крапель рідини на них або на поверхні субстрату свідчить про те, що грибниця вже "переросла", застаріла або піддалася дії несприятливих умов (заморозки, перегрів). Така грибниця погано приживається в субстраті й малопродуктивна.

На грибниці гливи утворюються плодові тіла - капелюшки на ніжках. Вони групуються в компактні зростки карпофорів, які розташовуються черепицеподібно один над одним або поруч без будь-якої закономірності. На характер зростків впливає фізичний стан субстрату (структура, щільність, вологість). Якщо субстрат пухкий, вологий, гриби утворюють щільну бульбоподібну основу, від якої пучком відходять довгі ніжки, що розширюються догори. При цьому основна маса карпофора зосереджується в ніжці. Якщо гриби ростуть на щільному субстраті, використовуючи для росту випадкові щілини, вони утворюють поодинокі тіла або зростки з черепицеподібним розташуванням капелюшків. Основна маса карпофора в капелюшку.
Вишенька звичайна, або устрична, - досить великий гриб. Капелюшок його опуклий, діаметром до 15 см, а іноді до 25-30 см, неправильної форми, раковиноподібний, лійчастий, опуклорозповсюджений, ексцентричний, гладкий, голий, іноді з білуватим міцеліальним нальотом, вологий, хвилястий. На початку розвитку капелюшок темно-попелясто-сірий, сизувато-чорний, пізніше - сірий, сіро-коричневий, у центрі вицвітає. Вологий капелюшок з віком стає сухим.

Пластинки капелюшка гриба білі, білувато-сірі або кремові, рідкісні, з рівним краєм, тісно розташовані, більшою чи меншою мірою спадають на ексцентричну або бічну ніжку. Ніжка плодового тіла біла, дуже щільна і зазвичай її в їжу не вживають через жорсткість. Вона коротка, завдовжки 2-4 см, діаметром 2-3 см, в основі нерідко хвиляста, у верхній частині гладенька. М'якоть гриба біла, під час розрізання на повітрі не змінює забарвлення, соковита, м'яка, з приємним запахом і смаком, з віком - жорстка і коркоподібна, особливо в ніжці.

Глива росте не поодинокими плодовими тілами, а у вигляді великих зростків, у яких можна нарахувати до 30 окремих грибів, маса ж таких зростків сягає 2-3 кг. Спори гриба циліндричні, видовжено-яйцеподібні, гладенькі, безбарвні, в масі - білі, розміром 8-12x3-4 мкм, розташовані на пластинках.

Виділяють два періоди росту й розвитку гливи звичайної: вегетативний і генеративний (плодоношення). У вегетативний період відбувається розростання грибниці в живильному субстраті, оптимальна температура якого має бути +26...+27°С, а температура повітря +22...+24°С. За нижчої температури субстрату грибниця росте повільно, за температури +30...+32°С вона припиняє ріст, вище +36°С гине. У цей період грибниця стійка до підвищеної концентрації СО2 в повітрі (до 3%). Тому повітрообмін не потрібен. Оптимальну відносну вологість повітря підтримують на рівні 90-95%, що перешкоджає висиханню субстрату. Світло в цей період не потрібне. Оптимальне значення рН субстрату для розвитку гливи становить 5,2-5,8.

У генеративний період, або період плодоношення, грибниця, яка розрослася, утворює коралоподібні зачатки, що протягом 4-6 діб виростають у зростки з черепитчасто-розташованих стиглих плодових тіл. Для переходу гливи звичайної в період плодоношення потрібне природне або штучне світло (ступінь освітленості 70-300 лк, а для зимових штамів необхідний ще холодовий шок). Оптимальну температуру повітря в цей період підтримують на рівні +12...+15°С, а відносну вологість повітря - 85-95%. Гливи навіть можуть переносити невеликі заморозки.

У період плодоношення грибниця гливи дуже чутлива до концентрації в повітрі діоксиду вуглецю, яка не повинна перевищувати 0,06-0,07%. За вмісту СО2 в повітрі понад 1% ніжки плодових тіл стають довшими і тоншими, маса капелюшка зменшується, що погіршує товарний вигляд і знижує цінність грибів. У зв'язку з цим у період плодоношення приміщення провітрюють або вентилюють, підтримуючи достатній повітрообмін (1^м3 повітря на 1 т субстрату на 1 год).

Глива звичайна плодоносить хвилеподібно, тобто утворення зачатків і ріст плодових тіл змінюється періодом загасання. Зазвичай буває 2-3 хвилі плодоношення. Але якщо живильний субстрат досить вологоємний, то можуть бути 4-5 хвиль і більше. Загальний урожай грибів становить від 15 до 40% і більше маси субстрату. Продуктивність гливи залежить від якості приготованого субстрату та умов вирощування грибниці.
У природних умовах середньої смуги Російської Федерації глива плодоносить все літо і осінь, а масове плодоношення припадає залежно від температури повітря на серпень-жовтень.