Субстрати та їхні види

Для гливи складно створити умови отримання стабільного запланованого врожаю. Сировину для субстрату заготовляють щороку, і тому щоразу якість її відрізняється. Після вологого літа субстрат більш інфікований конкурентною мікрофлорою. Умова заготівлі сировини (сухий або дощовий період) та її подальшого зберігання (відкрите або під навісом) також впливає на якість субстрату.

Як субстрат для гливи за інтенсивного способу культивування використовують солому злакових рослин (пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, рису), стебла та стрижні качанів кукурудзи, очерет, полова, полову, тирсу, стружку, лушпиння соняшника, багаття льону, відходи виробництва бавовни, чаю та інші подрібнені рослинні рештки. Головне, щоб цей матеріал не був уражений пліснявою.

Глива добре вдається на соломі зернових рослин. Стара солома через втрату воскового шару легко зволожується і потребує укороченого періоду попереднього зволоження. Свіжозаготовлена солома містить речовини, що гальмують ріст грибниці гливи і погано вбирає воду через потужний восковий наліт. Така солома потребує або тривалого вимочування у воді (48-60 год), або подовження періоду попереднього зволоження на майданчику.
Сировиною для субстрату може бути лушпиння соняшника або багаття льону. Лушпиння буває чистим або з домішкою пилу і ядра. У багатті льону змінюється кількість домішки волокна та насіння. Усі ці зміни впливають на розігрів субстрату в період утворення плодових тіл і на врожай.