Посадковий матеріал

Міцелій є посадковим матеріалом при культивуванні гливи. Від його якості значною мірою залежить урожай грибів. Міцелій має відповідати таким вимогам: володіти високою життєздатністю (зовнішні ознаки - павутинистий, з густими гіллястими білими гіфами, без темних і молочно-білих плям, а також інших включень); характеризуватись хорошими спадковими властивостями; не бути враженим хворобами або ушкоджений шкідниками.

Субстратом для розвитку міцелію слугують кінський гній (компостний міцелій), зернозлакових рослин (зерновий міцелій) або лушпиння, тобто культивоване на вареному зерні пшениці або жита, на пастеризованому компості або лушпинні соняшника. При культивуванні гливи на деревині перевагу віддають міцелію зерновому, якщо на лушпинні - купують лузговий. До цього спори або шматочки плодового тіла певного штаму висівають (висаджують) у поживне середовище, де за деякий час розростаються гіфи. Ними заражають субстрат міцелію.

У домашніх і непристосованих умовах приготувати міцелій надзвичайно важко. Необхідна спеціальна лабораторія зі стерильними умовами проростання спор гриба. Тому готовий міцелій купують у магазинах, які отримують його з лабораторій. У Російській Федерації широкий вибір штамів гливи звичайної пропонує завод з виробництва міцелію АТЗТ "Заречье" Одинцовського району Московської області. В Україні виробництвом міцелію гливи звичайної займається експериментально-виробнича лабораторія Інституту ботаніки НАН, а також комбінат "Львівська овочева фабрика" і Харківська лабораторія з виробництва міцелію.

Міцелій замовляють ранньою осінню або навесні, бо при його перевезенні необхідні позитивні температури. При отриманні міцелію звертають увагу на його якість. На вигляд він має бути сніжно-білого кольору з вкрапленнями темнуватого субстрату, приємного "лісового" запаху. Зерновий міцелій у пакеті однаково заростає з усіх боків. Можна надірвати кут пакета і понюхати: доброякісний посадковий матеріал має інтенсивний грибний запах. Бувають пакети з газообмінним фільтром, і тоді їх не надривають. Можна понюхати через фільтр. У недоброякісного міцелію запах слабо розрізняється або зовсім не відчувається. Це свідчить про те, що міцелій старий, можливо, менш активний. Незарослі ділянки в пакеті також свідчать про слабку життєдіяльність посадкового матеріалу. Кислий запах міцелію проявляється при зараженні його бактеріозом. Неприпустимим є навіть слабке його позеленіння, тому що воно проявляється в разі наявності цвілевих грибів. Якість міцелію перевіряють ще зламом, тобто наче розламують злежалу масу і дивляться, як він розвивається всередині, чи немає там зелених плям.

Висаджувати придбаний міцелій необхідно якомога швидше. Зерновий міцелій за температури 0...+2°С зберігається 3-4 місяці, за +2...+4°С - 1-2 місяці і за +20°С - 7 діб. Компостний міцелій гливи зберігається за температури 0...+2°С до року, а за +20°С - 1 місяць.