Підготовка субстрату

Природна сировина заселена безліччю конкурентних мікроорганізмів, тому грибівникові необхідно позбутися їх. Субстрат для вирощування гливи може приготувати будь-який овочівник-любитель, який не має спеціальної підготовки.

Сировину подрібнюють, зволожують і піддають термообробці. Мета її - часткове руйнування і розм'якшення целюлозолігнінових оболонок рослинних відходів, максимальне насичення водою і короткострокове знезараження. Термообробку субстрату проводять у закритих ємностях на кшталт кормозапарників, автоклавах або в тунелях для пастеризації печерицевого субстрату. Однак технологія підготовки субстрату ще недостатньо розроблена.

Підготовка субстрату шляхом термообробки в домашніх умовах, де немає спеціального обладнання, не складна. Для цього використовують гарячу воду. Суху сировину поміщають у ємності та замочують у гарячій воді. Тривалість замочування залежить від температури води: за +90...+95°С - 0,5-1 год, за +60...+70°С - 8-10 год. Перед замочуванням сировину промивають у проточній воді, це корисно за всіх способів підготовки субстрату. Підготовлений субстрат поступово охолоджують і укладають у пластмасові мішки, ящики, вазони та інші ємності.

Субстрат для гливи готують також способом ступінчастої термообробки, за якої зволожений до 72-75% матеріал за допомогою пари без доступу свіжого повітря двічі нагрівають до +60...+70°С і витримують при цій же температурі 6-8 год. В інтервалі між нагріваннями субстрат охолоджують до +30...+45°С. Після пропарювання його відразу, протягом 6-12 год, охолоджують до температури +24...+26°С. Що швидше відбувається охолодження, то краще, при цьому знищується вся патогенна мікрофлора.

Технологія підготовки субстрату в кормозапарниках або барабанних змішувачах на основі жорсткої або помірної пастеризації не дає змоги одержувати його з достатньою селективністю та потребує особливої уваги до гігієни та санітарії на виробництві.

Під час підготовки субстрату застосовують спосіб ферментації, за якого, на відміну від термообробки, в нього одночасно вводять пару і свіже повітря. При цьому температура повітря підвищується до +55...+57°С, субстрату - до +60...+63°С. Цей режим температури підтримують протягом 8-12 год. Після цього поступово (протягом 2-3 діб) при подачі свіжого повітря субстрат охолоджують до +48...+50°С. У результаті створюються сприятливі умови для розвитку корисної термофільної мікрофлори, продукти обміну якої чинять захисну дію від патогенної мікрофлори. Процес ферментації порівняно з термообробкою триваліший, субстрат більше втрачає сухої речовини, проте краще знезаражується.

Сировина для технології ферментації має містити 1-3% Цукрів. Неправильне зберігання сировини (пухкий стіг, доступність опадам, тривале перебування у валці) може призвести до зниження вмісту Цукрів практично до нуля. При зберіганні сировини з вмістом цукрів вище 1% її вологість повинна становити не більше 20%.

Стабільні результати отримують при більш механізованих і автоматизованих процесах виробництва. У Європі повністю механізовані ферми з підготовки субстрату гливи за великого обсягу виробництва мають мінімальний обслуговуючий персонал із продуктивністю близько 1000 т субстрату на 1 працюючого співробітника на рік. Чим довший процес обробки субстрату, тим вища якість його. Ця закономірність цілком прийнятна для тунельного способу підготовки субстрату гливи. Тунельний спосіб не дає явної переваги в урожаї порівняно з іншими способами підготовки субстрату, але забезпечує стабільність виробництва за помірних витрат на санітарію. Успішна робота з підготовки субстрату тунельним способом в агрокомбі-натах "Московський" Російської Федерації та "Пуща-Водиця" України зумовлена поєднанням високоякісної підготовки соломи з доволі тривалою пастеризацією та ферментацією.

Найтрадиційніший субстрат - пшенична солома - потребує попередньої обробки для проростання грибниці. Для субстрату беруть суху солому, що пролежала не більше року, без явних ознак цвілевих грибів. Більш зручна для культивування гливи подрібнена солома (до 3-6 см). Вона краще поглинає воду. Перед заготівлею сировини визначають вміст у ній вологи. Закупівлю її здійснюють за кількістю сухої речовини, необхідної для отримання субстрату.

Деревну тирсу, що застосовується як субстрат, подрібнюють до однорідної за розміром маси. Потім додають 2% (від маси) меленого вапняку, 2% гіпсу, 0,5% карбаміду, 0,5% простого суперфосфату, поливають водою, доводячи вологість до 75%. Для прискорення плодоутворення і збільшення врожаю в субстрат додають висівки (до 10% маси субстрату).

Після підготовки субстрату тирсу, солому або інші подрібнені рослинні рештки поміщають у поліетиленові мішки з отворами діаметром 1,5-2 см, розташованими через 15-20 см, або в ящики розміром 40x60×20 см. Субстрату має бути стільки, щоб він швидко не пересихав. При цьому дуже важливо зберегти його стерильність.