Ріст плодових тіл

Залежно від виду використовуваного субстрату, якості посадкового міцелію, мікроклімату і точності дотримання технології гливу звичайну культивують 8-10 тижнів - це час, що минає від висадки міцелію до кінця періоду плодоношення. Надмірно розтягнутий цикл знижує інтенсивність використання корисної площі приміщень, сприяє накопиченню та розвитку шкідників і хвороб гриба.

Після повного заростання субстрату грибницею гіфи потовщуються, ущільнюються і через 5-7 діб з'являються зачатки плодових тіл. Період дозрівання плодових тіл триває приблизно 20-30 діб. Щільні, однорідні за масою блоки в поліетиленових мішках або інших ємностях переносять у вирощувальне приміщення. Природні біологічні цикли впливають на плодоношення гливи. У природних умовах глива плодоносить навесні та восени. При промисловому культивуванні максимум плодоношення її також спостерігається в ці періоди.

Блоки, вийняті з поліетиленових мішків, ставлять у світлих приміщеннях вертикально на відстані 30-40 см, щоб був простір для формування плодових тіл гливи. Щоб блоки не падали, їх підпирають цеглою або камінням. Для зручності блоки розміщують стрічками по 3 ряди. Між стрічками залишають технологічний прохід 70-100 см, так зручніше поливати і прибирати врожай. Якщо дозволяє висота приміщення, поліетиленові мішки укладають на встановлені ґратчасті стелажі заввишки 30-50 см, що значно розширює корисну виробничу площу. В окремих випадках їх підвішують.

Блоки з поліетиленових мішків можна і не виймати, але тоді в них через кожні 3-4 см по вертикалі та горизонталі проробляють отвори діаметром 1-2 см для виходу плодових тіл.

8 ящиках і вазонах гриби з'являються на верхній покритій поверхні субстрату. Ящики встановлюють на торець, так щоб гриби росли ніби на вертикальній стінці.

Спочатку капелюшки гриба мають білуватий колір, потім темніють, стають сірувато-коричневими, а на завершальній фазі світлішають. Це і буде початком збирання врожаю.

Для утворення плодових тіл необхідний оптимальний мікроклімат. Оптимальна температура періоду плодоношення +12...+15°С. Культивування гливи за нижчої температури дає змогу отримувати гриби гарної якості, але врожай їх помітно знижується. За температури +16...+18°С можна зібрати максимальний урожай, проте якість грибів буде гіршою. Для стимулювання плодоутворення гливи перед перенесенням блоків у вирощувальне приміщення витримують їх протягом 2-3 діб за температури +3...+5°С.
Блоки поливають чистою водою часто, але не настільки рясно, щоб на підлозі з'явилися калюжі. Для підтримання відносної вологості повітря на рівні 95% достатньо поливу на добу, а при зниженні її нижче 90% - 4-5 поливів на добу. Якщо вологи недостатньо, капелюшок гриба стає матовим, тьмяним, з'являються рвані краї і, що зовсім неприпустимо, коричневий кант по периметру.

У зимовий період зволожувати повітря краще парою. Для цього пристосовують будь-який парогенератор. Пар подається у вентиляційну систему і рівномірно перемішується з повітрям. Встановлюють автоматику з датчиком вологості для регулювання подачі пари, оскільки перезволоження повітря призводить до конденсації його на поверхні субстратних блоків і сильного бактеріозу.

Нормальне плодоношення гливи відбувається за концентрації вуглекислого газу близько 0,96%. У період плодоношення в приміщенні накопичується надлишкова його кількість, яку видаляють активною вентиляцією (змінюють 2-5 об'ємів повітря за 1 год). Можна періодично влаштовувати в приміщенні протяги. Для формування плодових тіл хорошої якості гливі необхідна велика кількість свіжого повітря.

У перші 5-6 діб освітлення не обов'язкове, оскільки основні процеси відбуваються в темряві, в товщі субстрату. Але з появою зачатків плодових тіл створюють оптимальну освітленість, яка залежно від культивованого штаму становить 70-300 лк протягом 10-12 год на добу. Така освітленість у невеликому темному приміщенні (підвалі, сараї тощо) може бути досягнута лампами денного світла або звичайним сонячним (денним) світлом, але притіненим. Лампи розміщують з таким розрахунком, щоб світло розподілялося рівномірно, не підсушуючи при цьому поверхню блоків.

Вплив світла позначається на будові плодових тіл гливи. Ніжки грибів коротшають, а білуваті капелюшки набувають коричнево-сірого кольору. У міру дозрівання капелюшки швидко збільшуються в розмірах і знову починають світлішати. Недостатня кількість світла призводить до утворення потворних форм плодових тіл, що нагадують з вигляду корали.
Порівняно з печерицею у гливи шкідників і хвороб мало. Поширеними шкідниками є грибні мухи, іноді кліщі та комарики. Хвороби, частіше бактеріального походження, проявляються після ушкодження грибів шкідниками, а субстрат уражається цвілевими грибами (насамперед триходермою). Після останнього збирання врожаю грибів і видалення субстрату з приміщення проводять його санітарну обробку. Для цього приміщення обприскують 2-4%-м розчином хлорного вапна або формаліну, закривають його на дві доби, після чого провітрюють протягом 1-2 діб.