Підготовка насіння до сівби

Важливе значення вотриманні доброякісної розсади і повних сходів при безрозсадному способі вирощування має висока якість посівного матеріалу. Насіння томату, що використовується для сівби, повинне мати високу схожість і енергію проростання, бути чиносортним, не нижче першої категорії за сортовими і посівними якостями, без збудників хвороб. "Від поганого насіння не чекай доброго племені" - так народна мудрість характеризує значення насіння в одержанні високого врожаю хорошої якості. Для сівби краще використовувати 2-3-річне насіння. Свіже (однорічне) насіння за 1-2 місяці до висаджування розсади або сівби у відкритий ґрунт готують і обробляють.

Система підготовки й обробки насіння включає шліфування, калібрування, термічне та хімічне знезараження, збагачення мікроелементами, регуляторами росту, киснем, пророщування, дражування, інкрустування та інші способи. Більшість овочівників-професіоналів та аматорів використовують комплексну підготовку та обробку насіння, що сприяє прискоренню росту та розвитку рослин, збільшує врожай.

Шліфування насіння

Шліфування насіння Шліфування насіння, тобто видалення опушеності з поверхні, проводять із метою надання йому гарної сипкості, що забезпечує рівномірніший розподіл його в ґрунті. Його здійснюють у барабані, внутрішні стінки якого обклеєні грубозернистим наждачним папером. Це нескладне пристосування можна виготовити в будь-якому господарстві. Тривалість шліфування залежить від вологості насіння, яка має бути 10-12%, гостроти кромок наждачного паперу та площі поверхні барабана, що стикаються з насінням. Щоб уникнути пошкодження оболонки насіння, шліфування припиняють при досягненні 80-90% знятої опушеності. Після шліфування насіння звільняють від пилу, ворсинок, сторонніх домішок шляхом відсіювання.

Калібрування насіння

Якщо посівні якості насіння томату не відповідають першій категорії, тобто переважають щуплі, дрібні та легкі, його калібрують. Спочатку відокремлюють на ситах із діаметром отворів 2,5 і 1,5 мм. Обидві розмірні фракції насіння - понад 2,5 мм і 1,5 мм - використовують для висіву. Іншу частину насіння відбраковують. Для сівби краще брати велике, повноцінне насіння, яке дає більш життєздатні та сильні сходи. Велике насіння, як вважає кандидат сільськогосподарських наук В.М. Андрєєв, дружніше сходить, урожайність овочевих рослин підвищується на 20-35% порівняно з дрібним насінням.

Крім калібрування на ситах, велике насіння відбирають зануренням невеликими порціями в чисту воду або в 3-5%-й розчин кухонної солі (30-50 г на 1 л води) і перемішують 3-5 хв. Сміття і насіння, що спливло, зливають разом із водою, а осіле промивають 2-3 рази, підсушують до сипучості та знезаражують. Можна витримувати насіння в слабкому (2%) розчині аміачної солі протягом 5-7 хв або 2 год у розчині соди (1 чайна ложка соди на 1 л води). Насіння висипають у розчин невеликими порціями і ретельно перемішують кілька разів. Потім розчин із плаваючим щуплим і дрібним насінням акуратно зливають, а велике промивають під струменем води, після чого розсипають тонким шаром на брезенті і просушують до сипучості.

Овочівник-любитель В.І. Пучнін з м. Калуги вважає, що поміщати насіння в сольовий розчин не завжди доцільно. Якщо насіння пересушене, то багато і повноваге (велике) насіння спливає.

Прогрівання

Прогрівання знезаражує насіння, покращує посівні якості, сприяє появі швидких і дружних сходів, збільшує врожай. Прогрівають сухе повноваге насіння томата змінними температурами: 2 доби за +30°С, потім 3 доби за +50°С і 4 доби за +70...+80°С. При цьому, починаючи з +18...+20°С, температуру поступово підвищують протягом 1-2 годин. Цей спосіб деякою мірою підвищує посухостійкість рослин.

Термічну обробку насіння з метою знищення шкодочинності мозаїки та інших хвороб здійснюють і прискореним способом. У термостат, сушильну або духову шафу, сушарку, грубку або на плиту поміщають на деку тонким шаром (1-2 см) насіння, підстеливши під нього папір, і прогрівають протягом 3 год за температури +60°С. Насіння кілька разів перемішують, стежать за температурою. Можна опустити насіння в гарячу воду (+60°С) на 20 хв.

У домашніх умовах беруть настільну лампу з циліндричним абажуром, зверху кладуть металеву сітку, на неї папір і мішечок із насінням, прикривають паперовим ковпаком, переконавшись, що температура тримається в межах +60°С, витримують насіння 3 години. Прогрівання, якщо дозволяє температура (+20...+25°С), можна провести і на опалювальній батареї, помістивши на неї марлеві мішечки з насінням. Тривалість такого прогрівання 1,5-2 місяці. Сонячне прогрівання насіння здійснюють навесні перед сівбою на відкритих майданчиках протягом 5-10 днів за постійного його перемішування.

Знезаражування насіння

Знезаражування насіння проводять для попередження захворювання рослин. Багато бактеріальних, грибних і вірусних хвороб овочевих рослин передаються через насіння. На ньому можуть перебувати збудники хвороб, які після проростання насіння відновлюють життєдіяльність і вражають рослини. Знезараження шляхом протруювання дає змогу знищити збудників на поверхні та всередині насіння. У низці випадків протруювання стимулює фізіологічні процеси, що відбуваються в період проростання насіння і росту молодої рослини. Для знезараження застосовують термічні способи обробки та деякі нешкідливі для людини препарати в певних дозах.

Після прогрівання приступають до знезараження насіння в 1%-му розчині перманганату калію. Для цього 1 г препарату розчиняють у 100 г теплої води й опускають у склянку з розчином марлевий мішечок з насінням томата на 20-30 хв. Стежать за тим, щоб розчин був насиченим фіолетовим. Потім насіння промивають у проточній чистій воді доти, доки з нього не змиється препарат, і просушують. Для цього насіння розсипають тонким шаром на брезент і періодично помішують. Протруювання насіння томату перманганатом калію не тільки підвищує стійкість рослин до захворювання стриком, мозаїкою та іншими, а й задовольняє потребу рослин у мікроелементі - марганці. При такій обробці гинуть тільки ті віруси, які знаходяться на поверхні насіння, а віруси всередині клітинного соку залишаються життєздатними. Після такої підготовки насіння забарвлюється в буро-чорний колір.

Проти бактеріальної, грибної та вірусної інфекції насіння томату обробляють 20%-м розчином соляної кислоти (250 мл концентрованої кислоти на 1 л води, вливають кислоту у воду, а не навпаки). Кислоту розводять у скляному або поліетиленовому посуді. Насіння в бавовняних мішечках або в марлі занурюють у розчин кислоти на 30 хв, після чого його ретельно промивають у проточній воді або змінюють воду, періодично перевіряють лакмусовим папером, до повного зникнення запаху кислоти. На 1 кг насіння витрачають 910 мл 20% кислоти. Залишок розчину застосовують для наступної обробки. Під час роботи з соляною кислотою дотримуються запобіжних заходів. Одягають гумові рукавички, респіратор, захисні окуляри, халат або прогумований фартух.

З народних засобів застосовують листя алое (столітник). Насіння томату знезаражують у нерозбавленому соку протягом доби. Для цього зрізане листя алое 5-6 діб витримують у холодильнику за температури +1...+2°С. Потім ножицями розрізають на невеликі шматочки і товчуть в емальованому посуді дерев'яним товкачем. В отриману кашку з соком опускають насіння, засипане в марлевий мішечок. У результаті такої обробки рослини швидше розвиваються, не хворіють, плоди бувають більшими, а врожай вищим.

Овочівники-аматори для знезараження насіння томату також використовують сік коланхое, що стимулює ріст рослин, і мар'їн корінь, який має антибактеріальну активність. При обробці насіння фітонцидами з плодів пасльону захворюваність на бактеріальний рак повністю зникає.

Для хімічного знезараження насіння томату застосовують суспензію препарату бенлат (бено-міл) 50%-ї с. п. фірми Дюпон де Немур С. А. (Швейцарія) з розрахунку 1 л води на 100 г насіння. Норма витрати препарату 5-6 г на 1 кг. Таке протруювання насіння здійснюється за 15 діб до висіву проти фузаріозного в'янення рослин. Використовують також фундазол, 50%-й с.п., фірми Хіноїн (Угорщина). Протруюють насіння суспензією препарату 5-6 г на 1 кг, розчиняючи в 1 л води за 15 діб до висіву проти того ж захворювання. Для кращого утримування препарату на поверхні насіння застосовують прилипачі ОП-7, ОП-10, силікатний клей у кількості 1% маси води. Протруювати насіння можна заздалегідь, бо під час зберігання посилюється дія препарату на збудників хвороб, але не раніше 3-4 місяців до висіву.

Знезаражують насіння томату в розчинах борної кислоти (2 г на 10 л води), мідного купоросу (1-5 г на 10 л води), вуглекислого натрію (50 г на10 л води), сульфату марганцю (10 г на 10 л води) та інших препаратів окремо протягом 15 хв з обов'язковим подальшим промиванням у чистій воді. У цьому разі поєднуються дезінфекція насіння та обробка фізіологічно активними речовинами.

Передпосівна обробка мікроелементами сприяє посиленню обміну речовин у насінні, яке проростає, прискорює процеси росту й розвитку, підвищує стійкість до хвороб і несприятливих погодних умов, поліпшує якість плодів. Застосовують замочування насіння протягом доби за кімнатної температури в слабких розчинах мікродобрив. Крім зазначених вище мікроелементів, використовують також метиленову синь (3 г на 10 л води), бурштинову кислоту (0,2 г на 10 л води), готові таблетки, які випускає хімічна промисловість. В одній таблетці міститься 20 мг

борної кислоти, 20 мг сірчанокислого цинку, 10 мг сірчанокислої міді, 0,4 мг сірчанокислого кобальту. На 100 г води (некип'яченої) беруть одну таблетку. Ефективне також замочування насіння в розчині суперфосфату (10 г на 1 л води), деревної золи (2 столові ложки на 1 л води) протягом 3 годин.

Замочування

Замочене насіння проростає раніше за сухе на 4-7 діб, що прискорює дозрівання плодів і підвищує врожай. Насіння замочують у зігрітій до +15...+20°С сніговій воді, яка прискорює його проростання порівняно із замочуванням у колодязній. Зволожують посівний матеріал у дерев'яному або емальованому посуді, насипавши його тонким шаром. По відношенню до маси сухого насіння беруть приблизно 75% води. Спочатку насіння заливають половинною нормою води, потім його часто перемішують, поки волога повністю не вбереться, і вливають другу половину води. Тривалість замочування насіння томату до 2 діб. Потім насіння висушують. Замочене насіння висівають тільки у вологий ґрунт.

Пророщування

Пророщування насіння проводять після обробки його мікроелементами або замочування у воді. Для цього насіння насипають у мішечки на '/2-'/3 об'єму і занурюють у воду кімнатної температури (+18...+20°С), яку змінюють раз на добу. Замочують насіння до повного його набрякання, потім розсипають шаром 6-8 см, вкривають шматком мішковини і витримують у теплому приміщенні до накльовування 3-5%. Пророщене насіння провітрюють, злегка підсушують у затіненому місці і висівають у вологий ґрунт або починають загартовування.

За невеликої кількості насіння можна проростити його до утворення корінця, не підсушуючи, потім пінцетом обережно опускають у заздалегідь підготовлені ямки.

Загартовування

Загартовування насіння шляхом впливу низьких температур сприяє підвищенню стійкості рослин до заморозків, плодоношення настає на 12-15 діб раніше, істотно підвищується врожай. Застосовують два способи загартовування: постійними зниженими температурами і змінними (плюсовими високими і низькими). Найпростіший спосіб загартовування - короткострокове проморожування набряклого насіння за температури -1...-3°С протягом 2-3 діб у холодильнику або в снігу. Насіння в марлевому мішечку поміщають у скляну банку і ставлять у холодильник або закопують у сніг. У другому випадку знезаражене, прогріте насіння в мішечках замочують у воді за температури +20...+22°С протягом 12-24 год до набрякання (поодиноке проростання), дають стекти воді, потім впливають на нього змінними температурами. Замочене насіння поперемінно по 12 год витримують за високої температури (+15...+20°С) і низької (+1...+5°С) у холодильнику. Іноді температуру знижують до -2°С. Тривалість загартовування 10-12 діб. Після загартовування насіння має наклюнутися, але не мати довгих паростків, і його можна висівати. Перед висівом насіння перевіряють на схожість (якщо не пророщувати).

Регулятори росту

Для підвищення енергії проростання насіння його замочують у розчині івіну, а за великих кількостей - у розчині емістиму-С. Ці біостимулятори вітчизняного виробництва підвищують схожість насіння, прискорюють розвиток кореневої системи та листкової поверхні, підвищують стійкість рослин до захворювань, зменшують вміст важких металів та нітратів, збільшують вміст сухої речовини, суми цукрів та аскорбінової кислоти в плодах.

Івін, водний розчин, виготовляється в ампулах. Вміст ампули Івіну розчиняють у 20 мл води і використовують для замочування 10 г насіння томату протягом 12-16 годин.

Емістим-С, водний розчин, виготовляють в ампулах, замочують насіння томату в препараті з розрахунку 5 мл у 10 л води на 1 т насіння. Овочівники практично обробляють насіння так: з 20 крапель, що містяться в ампулі емістиму-С, крапають 3-4 краплі в 100-200 мл води і в цьому розчині замочують насіння протягом 16-24 годин. Сходи з'являються дружно, менше уражуються чорною ніжкою, майже не витягуються за нестачі сонячного світла.

Дражування

Насіння томату дрібне, має нерівну, шорстку або опушену поверхню. При висіві такого насіння складно дотримати норму висіву при безрозсадному способі вирощування. Під час дражування збільшуються розміри та маса насіння, нівелюється поверхня, покращується його сипучість.

Порівняно зі звичайною сівбою використання дражованого насіння дає змогу в 1,5-2 рази знизити витрату насіння, сприяє воно й одночасному дозріванню врожаю. Завдяки цьому способу середньопізні та пізньостиглі сорти томату можна вирощувати на півдні безрозсадним способом, що скорочує витрати ручної праці і звільняє площі захищеного ґрунту, зайняті під вирощування розсади.

За даними Дніпропетровського аграрного університету, в господарствах Дніпропетровської області під час підготовки насіння до висіву використовують спосіб збагачення його поживними елементами - дражування. Спочатку насіння калібрують, потім невеликими порціями (по 4-5 кг) засипають у дражиратор ДР-5А, добре зволожують розчином регуляторів росту (івін, емістим-С) з розчиненими макро- і мікроелементами. Амофос і нітроамофоску використовують із розрахунку 30-50 г, а мікроелементи - по 10-20 мг на 1л. Зволожені насінини витримують у дражираторі 7-10 хв, після чого вмикають дражирувальну машину і, постійно перемішуючи, опудрюють їх сухим торф'яним пилом. Так гранули нарощують до розміру 3-4 мм, потім висушують у сушарках, що підігріваються калориферами, за температури +35...+40°С. Дражоване насіння висівають у поле.

Овочівники-аматори відсортоване, відкаліброване і протруєне насіння змочують у водному розчині коров'яку (співвідношення 1:5, 1:10), процідженому через дрібне сито, 1,5%-м пектиновим клеєм або 0,02%-м розчином поліакриламіду. Змочують насіння доти, доки воно не стане відділятися одне від одного. Потім його поміщають у дражиратор (у домашніх умовах беруть циліндричну банку і обертають її по горизонтальній осі), куди засипано дрібну (0,5 мм) органо-мінеральну суміш. Під час обертання дражиратора ця суміш прилипає до насіння, ущільнюється і набуває форми драже. Надалі насіння зволожують із пульверизатора і додають суху дрібноподрібнену поживну суміш. Поживною сумішшю може бути: 60 г перегною, 3 г суперфосфату, 4 г коров'яку (на 10 г насіння). До суміші додають мікроелементи. Для томата діаметр драже 3-5 мм. Заготовляють дражоване насіння за 3-6 місяців до сівби. Посушливої весни, якщо в ґрунті відчувається нестача вологи, дражоване насіння перед сівбою злегка зволожують, що забезпечує більш ранні і повні сходи.

Для дражування насіння замість хімічних мікроелементів використовують золу, в якій міститься понад 30 елементів живлення, потрібних рослинам, у тому числі багато мікроелементів. Для цього в 1 л теплої води розчиняють 2 столові ложки золи і настоюють добу, періодично помішуючи. Насіння в марлевому мішечку занурюють у проціджений настій і витримують 3 години. Крім мікроелементів, під час дражування насіння використовують і пестициди.

Барботування

Ефективним є барботування насіння томату у воді киснем або повітрям упродовж 12-15 год за температури +20...+22°С і тиску кисню 0,5-0,8 атм. Насіння поміщають у високу посудину (пляшку, циліндр) із водою. Кисень подають з кисневої подушки (трубку опускають на дно) або застосовують мініатюрні акваріумні компресори. Співвідношення насіння і води в посудині 1:5. Вмикають компресор, опустивши розподільник у воду. Закінчують барботування, коли наклюнеться 5-10% насіння, потім його підсушують до сипучості і висівають або загартовують. Підготовлене у такий спосіб насіння має кращу схожість, що забезпечує одержання більш ранньої продукції.

Використання для передпосівної обробки навіть наймалопродуктивніших протруювальних машин, таких як ПСШ-3, ПУ-ЗОА, буває недоцільним, бо в господарстві партії насіння томату одного сорту не перевищують 100 кг. Тому знезараження невеликих партій насіння краще проводити вручну, використовуючи для цих цілей брезент, синтетичну плівку, інші матеріали та препарати.