Розміщення в сівозміні

Для томату раннього відводять освітлену сонцем ділянку, захищену відхолодних вітрів, добре прогрівається, розташована з південного боку від будівель і насаджень, з рівним рельєфом або на слабких схилах на південь, а також близько до джерел води для поливу. Не можна вибирати для нього затінену ділянку або сильно продувається північними вітрами. Уникають сирих, понижених місць, у яких затримується холодне повітря. На заплавах використовують тільки підвищені ділянки з легкими ґрунтами. На перезволожених ділянках томат вирощують на грядках або гребенях, розташованих із заходу на схід, з південним ухилом. На півдні або в південно-східних посушливих районах, навпаки, під томат відводять більш вологі ділянки або зрошувані землі.

У північних районах Росії займають під томат і менш прогріті ділянки, застосовуючи для поліпшення теплового режиму куліси з високорослих рослин - жита озимого, соняшнику, канарника, костриці очеретяноподібної тощо.

Під час освоєння інтенсивної технології вирощування томату важливого значення набуває вирівняність поля, особливо під час сівби або висаджування на грядах. "У нечорноземній смузі Російської Федерації, за нестачі основного фактора життя (температура), теплолюбну рослину томат найкраще вирощувати на полях з поліпшеним мікрокліматом (тимчасові плівкові та інші укриття).

Томат можна вирощувати на будь-якому ґрунті. Однак найкращим є легкий суглинний або супіщаний окультурений слабокислий (рН 6-6,7) родючий, добре прогріваємий ґрунт. Погано росте він на дуже легкому і важкому ґрунті з підвищеною кислотністю. Кислі ґрунти восени нейтралізують доломітовим борошном, меленим вапняком або крейдою в дозах 4-6 кг на 10^м2. Можна позбутися кислотності і за допомогою деревної золи. Добрими для висаджування томату є ділянки, на які торік вносили перегній або гній під попередник і які своєчасно оброблені восени та навесні.

Під час вибору ділянки під томат також враховують, що ця рослина уражається тими самими хворобами і пошкоджується тими самими шкідниками, що й картопля, перець, баклажан, фізаліс і тютюн. Збудники хвороб зберігаються в ґрунті кілька років. Тому томат розміщують на ділянках, де вирощували рослини родини пасльонових, не раніше ніж через 3-4 роки. Не висаджують його по сусідству з картоплею, щоб уникнути зараження фітофторозом, вірусними хворобами та ушкодження колорадським жуком, підгризаючими совками, дротянкою та ін.

Томат дуже вимогливий до попередника. Для отримання високих урожаїв вчені Всеросійського інституту овочівництва для нечорноземної зони рекомендують як найкращі попередники - капусту білоголову ранню іцвітну, огірок (з попереднім внесенням під ці рослини органічних добрив), бобові (горох, конюшина); припустимі - цибуля ріпчаста, капуста білокачанна пізня, коренеплодні (морква, буряк столовий). На богарних землях хорошими попередниками для томату в польових сівозмінах є овес, ячмінь, гречка, вико-вівсяна суміш на сіно, люпин на силос.

Овочівник-аматор І.Л. Лісіцин з Нижегородської області для томату кращими попередниками вважає цибулю ріпчасту і часник. Частину рослин томату розміщує після капусти білоголової ранньої, але після цибулі врожай вищий на 10%.

За даними доктора сільськогосподарських наук А. Д. Вітанова, у томату відмічено різке зниження продуктивності за повторного вирощування на одному місці. Тому розміщення цього виду рослин після попередників, що належать до інших ботанічних родин, забезпечує прибавку врожаю до 32%.

Найкращими попередниками для томату в Поліссі України, за даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, є огірок, цибуля ріпчаста, пшениця озима, капуста білокачанна рання, кукурудза на силос, зелені однорічні. Озима пшениця, що йде по пласту багаторічних трав, є добрим попередником для томату на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся.

У лісостепу України найкращими попередниками є огірок, пшениця озима, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна рання, кукурудза на силос, зелені, трави багаторічні. У лівобережному лісостепу найбільшу надбавку врожайності відмічено за розміщення томату після трав багаторічних (люцерна) і пшениці озимої. Насичення овочевої сівозміни 2-3 полями томату призводить до зниження врожайності його наприкінці сівозміни на 30-40%, збільшення засміченості посадок однорічними та багаторічними бур'янами. Люцерна в сівозміні добре знижує засміченість багаторічними бур'янами.

В овочевих сівозмінах степу України найкращими попередниками є огірок, пшениця озима, цибуля ріпчаста, капуста, трави багаторічні, соя, кукурудза на силос. У зоні консервної промисловості, де томат - основна рослина, під нього відводять 2 поля в сівозміні, причому найкраще місце - по пласту або по обороту пласта трав багаторічних, а друге поле - після огірка, кавуна, гороху, капусти та цибулі. Томат є добрим попередником для більшості овочевих рослин.

Найпоширенішими в Молдові попередниками для томата, за даними Придністровського інституту сільського господарства, є люцерна, горох овочевий, огірок, цибуля ріпчаста, баштанні, морква, озимі колосові, а також кукурудза на силос. В Угорщині найкращими попередниками для томата вважають зернові колосові (пшениця, жито, ячмінь), люцерну, конюшину та кормовий горох. Вирощування томату в монокультурі недоцільне.

Томат вирощують в овочевих, овоче-кормов'ячих і польових сівозмінах, а також на припарникових і вивідних ділянках під утепленим ґрунтом. Беззмінне вирощування томату по томату, як засвідчили багаторічні (за 32 роки) дослідження наукового співробітника Київської дослідної станції ІОБ УААН М.О. Гущі, навіть протягом 2-3 років.Гущі, навіть протягом 2-3 років знижує його продуктивність на 30-40%.

Сівозміна є організуючим початком, на якому освоюються системи добрив, обробітку ґрунту, захисту від шкідників і хвороб, бур'янів тощо. Вона сприяє плановості розподілу коштів, створює стабільність урожаїв за несприятливих погодних умов.

Процес концентрації овочівництва та спеціалізації господарств, який відбувається протягом багатьох років у галузі, вніс істотні зміни в структуру посівних площ, сприяв переходу від раніше існуючих овочевих і змішаних сівозмін до овочево-кормових. Основне завдання їх - максимальний вихід високоякісних овочів і кормів з одиниці площі за низької собівартості, підвищення родючості ґрунту, очищення й оздоровлення його від бур'янів, шкідників і збудників хвороб. Трави багаторічні не тільки накопичують органічну речовину, покращують агрофізичні властивості ґрунту, а й очищають поля від бур'янів. За даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, конюшина однорічного користування (2 укоси) знижує забур'яненість наступних 5 полів з овочевими рослинами в першу і другу ротацію сівозміни в середньому на 27%. Незамінна санітарна роль трав проти збудників кореневих гнилей, нематод, інших шкідників і заразного початку хвороб.

У Поліссі томат вирощують на бідних дерново-підзолистих і сірих опідзолених ґрунтах, а також глибоких торфовищах. У цій зоні для колективних господарств рекомендуються такі схеми сівозмін:

1. 1,2 поле - конюшина, 3 - огірок, 4 - томат, 5 - капуста білоголова рання, 6 - коренеплодні, 7 - трави однорічні, після збирання чистий посів конюшини(овочеві займають 43% площі).

2. 1 поле - конюшина, 2 - огірок, кабачок, 3 - капуста білокачанна рання, 4 - томат, 5 - вико-вівсяна суміш на силос, 6 - зелені однорічні, 7 - ярі зернові, конюшина(овочеві 57%).

При вирощуванні томату у фермерських і присадибних господарствах ефективними ланками овочево-кормових сівозмін у поліссі є: овес - томат - горох - томат; вико-вівсяна суміш на сіно - томат - ячмінь - томат; люпин на силос - томат - просо - томат.

Для лісостепу рекомендуються такі схеми сівозмін.

1. 1 поле - конюшина, 2 - пшениця озима, 3 - томат, 4 - зелені однорічні, 5 - томат, 6 - капуста, 7 - томат, 8 - ярі зернові + конюшина(овочеві - 62,5%, у т. ч. томат - 37,5%).

2. 1,2 поле - трави багаторічні, 3 - огірок, 4 - зелені однорічні, 5 - томат, 6 - капуста, 7 - томат, 8 - ярі зернові + трави багаторічні(овочеві - 62,5%, у т. ч. томат - 25%). ч. томат - 25%).

Для фермерських господарств рекомендуються вузькоспеціалізовані сівозміни:

1. 1,2 поле - люцерна, 3 - капуста, 4,5 - томат, 6 - ячмінь із підсівом люцерни(овочеві - 50%, у т. ч. капуста - 16,7%, томат - 33,3%).

2. 1, 2 поле - люцерна, 3 - огірок, 4 - томат, 5 - огірок, 6 - ячмінь із підсівом люцерни(овочеві - 50%, у т. ч. огірок - 33,3%, томат - 16,7%).

Дотримуючись чергування рослин у сівозмінах, спеціалізовані господарства зони отримують урожайність томату 40-45 кг з 10^м2, або 40-45 т з 1 га.

Для спеціалізованих на виробництві томатів господарств степу рекомендуються такі сівозміни:

1. 1,2 поле - люцерна, 3 - томат, 4 - кукурудза на силос, 5 - огірок, 6 - томат, 7 - капуста, 8 - злаково-бобова суміш на зелений корм + річний посів люцерни(овочеві - 50%, у т. ч. томат - 25%).

2. 1,2 поле - люцерна, 3 - томат розсадний, 4 - горох овочевий на зелений горошок, 5 - пшениця озима, після збирання - літній посів люцерни(овочеві 40%, у т. ч. томат і горох - по 20%).

Для фермерських господарств степу може бути використана короткоротаційна овочева сівозміна з таким чергуванням рослин: горох- пшениця озима- томат. Пропоновані схеми сівозмін з раціональним чергуванням рослин у степовій зоні на зрошуваних землях дають змогу стабільно одержувати врожайність товарних плодів томату 50-60 кг з 10^м2.

Для присадибних ділянок рекомендують таку схему чергування рослин у сівозміні з урахуванням внесення органічних добрив (прямої дії та післядії): 1 ділянка - бобові, 2 - томат, перець, баклажан (під них при висаджуванні розсади вносять перегній), 3 - коренеплідні, цибуля ріпчаста (восени підперекопування або оранку вносять гній під наступні рослини), 4 - всі види і різновиди капусти, огірок, 5 - томат розсадний і безрозсадний.

Інтенсивна технологія вирощування томату безрозсадного в спеціалізованих господарствах передбачає вирівняні зрошувані поля прямокутної форми з довжиною гону не менш як 300 м, з ґрунтами, однорідними за механічним складом і родючістю. Найбільш придатні для цієї мети чорноземи звичайні та карбонатні, важкі, середньо- або легкосуглинисті. Не можна використовувати запливні або засолені ґрунти і поля, засмічені кореневищними і коренево-паростковими бур'янами.

Томат безрозсадний доцільно розміщувати після ранозбірних попередників, таких як горох, огірок, цибуля ріпчаста, зернові колосові та проміжні посіви кормових рослин. Необхідна вимога, як вважають молдавські вчені В.Г. Зеленічкін, В.Г. Абакумов та ін., для вибору попередника під безрозсадний спосіб вирощування томата - щонайменше 30-40 діб безморозного періоду для проведення робіт з основного обробітку ґрунту.

У спеціалізованих овочевих сівозмінах оптимальна питома вага томату та інших пасльонових видів рослин має становити 33-50% від загальної структури посівних площ.

У захищеному ґрунті томат вирощують після огірка за умови використання лише мінеральної системи удобрення й підживлення. Найкращими ґрунтами є суміші дернової землі з перегноєм і торфом.