Збирання та післязбиральний обробіток урожаю

Втехнології вирощування томату збирання і післязбиральна обробка плодів - найбільш трудомісткі операції, на них припадає понад 800 чол.-год на 1 га або 32 чол.-год на 1 т (70-75% усіх витрат). Особливо багато (до 30%) витрат ручної праці спричиняє винесення врожаю з поля та його сортування. Через нестачу техніки томати здебільшого прибирають вручну і лише на невеликій площі у 80-х роках XX століття (близько 5 тис. га у колишніх республіках СРСР) комбайнами, виробництво яких наразі призупинено. Допускаються великі втрати вирощеного врожаю і не забезпечується необхідна якість продукції. Розв'язання всіх цих проблем потребує комплексного підходу, об'єднання зусиль виробників продукції, працівників агропромислового комплексу, машинобудівників тощо.

Розроблена науково-дослідними установами Російської Федерації та України інтенсивна технологія виробництва томатів для консервної переробки та свіжого споживання з комплексом збиральних машин за умови освоєння її забезпечує врожайність плодів по 40-60 т з 1 га та підвищує продуктивність праці у 3,5-4 рази за затрат праці 450-550 чол.-год і зниження продуктивності праці.год і зниженні собівартості продукції.

Терміни збирання врожаю плодів визначаються стиглістю їх і погодними умовами періоду плодоношення, що склалися. У їжу вживають повністю зрілі плоди томату, тобто в біологічній стиглості. Однак прибирають їх у різному ступені стиглості, залежно від характеру використання. Розрізняють три ступені стиглості плодів: 1) зелено-стиглі, нормального для цього сорту розміру, мають зелене та молочне забарвлення; 2) бланжеві, мають світло-зелене або жовтувато-буре забарвлення; 3) червоні, рожеві або жовті (залежно від сорту), у повній стиглості.

У зелених плодів, тобто неповностиглих, з вуглеводів переважає крохмаль. Якщо прибрати зелено-стиглі плоди і зберегти їх за температури +20...+25°С та помірної вологості повітря близько 70%, вони набувають сортового забарвлення і смакових якостей (вміст цукрів, в основному глюкози, збільшується). Такі плоди зазвичай прибирають у пізній осінній час у період настання заморозків. Їх використовують для технічної переробки (засолювання, маринування, приготування комбінованих салатів разом з іншими овочами) або дозарюють. У бланжевому ступені плоди прибирають для відправки на далекі відстані. На місці через 3-4 доби вони дозрівають. Плоди в повному ступені стиглості (біологічному) набувають властивих сорту якостей, і прибирають їх для реалізації на місці (споживання у свіжому вигляді) або переробки. Якщо плоди перестигають, вміст цукрів зменшується, а кислотність підвищується.

Практика овочівників-фахівців та аматорів показує, що найкраще прибирати плоди у бланжевій стиглості та коли вони починають рожевіти. Такі плоди мають цінні поживні якості. Якщо регулярно їх збирати, то створюються хороші умови для нарощування і розвитку інших плодів на рослині.

Рослини томату не переносять зниження температури і тим більше заморозків. Після тривалого охолодження плоди за температури до +4°С втрачають здатність дозрівати. Тому останній збір слід провести, поки температура вночі не знизилася до +6...+8°С. Оптимальні умови для дозрівання плодів настають за температури близько +22°С. У сиру холодну погоду плоди прибирають у ступені бланжевої стиглості і потім дозарюють у приміщенні. У сухе спекотне літо їх знімають у біологічній стиглості. Хворі плоди видаляють ще зеленими і закопують глибоко в ґрунт.

Збирання врожаю розсадного томату в північній середній смузі Російської Федерації починають у другій-третій декаді серпня, у поліссі - у третій декаді липня, лісостепу - першій-другій декаді липня до початку масового поширення фітофторозу. У південних районах дозрівання плодів настає на 15-30 діб раніше. Від зав'язування до дозрівання плодів у ранньостиглих сортів минає 40-55 діб, середньостиглих - 50-70 і середньопізніх та пізньостиглих - 65-85 діб. Період плодоношення, залежно від ґрунтово-кліматичних зон, закінчується в другій декаді вересня - першій жовтні. Запізнення зі збиранням призводить до недобору врожаю і великих його втрат під час транспортування і зберігання. Тому плоди необхідно збирати регулярно: не рідше одного разу на п'ятиденку і без плодоніжок, щоб вони не травмували один одного.

Залежно від використання продукції в інтенсивній технології виробництва томатів передбачають три способи збирання: 1) багаторазові (вибіркові) збори плодів вручну через 3-5 діб салатних (свіже споживання) сортів різного ступеня стиглості із застосуванням платформ, широкозахватних транспортерів та агрегату для збирання овочів АУС-1; 2) попереднє збирання молочних, бланжевих плодів сортів, придатних длямеханізованого збирання платформами, транспортерами, агрегатами, і комбайнове збирання плодів за 70% повної стиглості; 3) одноразове механізоване збирання плодів сортів, придатних для цих цілей, комбайном для переробки та сортування їх на стаціонарному пункті.

При ручних багаторазових (вибіркових) зборах плодів для зниження витрат праці використовують засоби часткової механізації різних конструкцій: агрегати збирально-сортувальні АУС-1, ПШ-25 і УУСА; широкозахватні транспортери ТПО-50, ТШ-30, ТШК-25, ТШП-25; платформи ПОУ-2, ПНСШ-12 та інші, які виготовляють у господарствах; контейнери, встановлені на транспортному візку ПТ-3,5. За допомогою таких засобів прибирають томати ранньостиглих та інших сортів, що використовуються для свіжого споживання, регулярно через 3-5 діб обирають поодинокі зрілі плоди.

Механічний комплекс зазначених машин прибирає й обробляє плоди томату для переробки з затратами праці 4,3 чол.год на 1 т.

Завдяки освоєнню інтенсивної технології вирощування та збирання томату в господарстві "Овочевий" Херсонської області, поряд із підвищенням врожайності до 41,8 т з 1 га, у 2 рази зменшилися затрати праці на 1 т продукції, продуктивність праці зросла в 1,9 раза, а собівартість знизилася в 1,1-1,4 раза. Пункт первинної переробки томатів потужністю 1000 т на добу. Херсонського консервного комбінату приймав продукцію господарства. На збиранні томату щорічно працювало 15 комбайнів СКТ-2, де добовий виробіток на машину доходив до 30-50 т, а за сезон - 700-1000 т.

У дрібних фермерських господарствах, на присадибних і дачних ділянках плоди томату збирають вручну регулярно (через 4-5 діб, а за масового дозрівання - через 3-4 доби), не допускаючи перезрівання. Прибрані плоди укладають у тверду тару (відра, кошики, ящики). З метою меншого травмування плоди збирають у невеликі відра (ліпше пластмасові) і кошики, обтягнуті всередині мішковиною

Для термінового вживання у свіжому вигляді прибирають стиглі (червоні, помаранчеві, жовті) плоди, для пізнішого терміну - бланжеві. Прибирати можна і зелені нормальних розмірів плоди, які повністю сформувалися. Такі плоди при дозарюванні не втрачають своїх якостей.

Плоди томату чутливі до заморозків. Тому у вересні зі збиранням запізнюватися не можна. При похолоданні, коли нічна температура знижується до +5...+8°С, прибирають усі плоди. Зібрані плоди сортують за ступенем стиглості та розміром, затарюють у стандартні ящики-клітки ємністю 8-12 кг. Частину з них відправляють до місця реалізації, решту закладають на зберігання або консервують, інші дозарюють. Хворі плоди видаляють із ділянки.