Безрозсадний спосіб вирощування

Томат безрозсадний найбільше вирощують напівдні Російської Федерації, у степу України в зоні консервних заводів і в Криму. Цей спосіб дає можливість збільшити виробництво пізніх плодів томату, подовжити період їхнього надходження в торговельну мережу і забезпечити дешевою сировиною консервні заводи. Безрозсадний спосіб не суперечить розсадному, що дає продукцію в більш ранні терміни. Продукція від безрозсадного томату надходить споживачеві на 10-19 діб пізніше і тому її доцільніше використовувати для переробки. Однак безрозсадний спосіб дає змогу значно (на 50-60%) знизити витрати праці на вирощування томата. Поєднання розсадного способу з безрозсадним дає змогу розширити період надходження свіжих плодів на 2-3 тижні.

Вегетаційний період безрозсадного томата скорочується на 12-15 діб: від повних сходів до достигання плодів минає 82-90 діб, тоді як за розсадного способу - 100-110 діб. Однак період плодоношення у безрозсадного томата настає на 15-20 діб пізніше, ніж у розсадного. Зазвичай урожай томату за безрозсадного способу отримують наприкінці серпня - на початку вересня. За цього способу вирощування розвивається коренева система, що глибоко заглиблюється в ґрунт (до 1,5-2 м), тому рослини стають посухостійкішими і менше відчувають нестачу вологи, легше переносять коливання температур у перший період росту, стійкіші до високої температури, менш схильні до захворювань. У плодах томату, вирощеного безрозсадним способом, вміст сухої речовини на 0,5-1% більший, ніж за розсадного.

Успіх вирощування томату безрозсадним способом значною мірою залежить від своєчасного високоякісного проведення всіх технологічних прийомів і правильного підбору сортів. Для безрозсадного вирощування придатні сорти, які відповідають вимогам механізованого збирання. З метою збільшення періоду збирання плодів, рівномірного забезпечення консервних заводів сировиною, ефективнішого використання збиральних агрегатів вирощують сорти різних груп стиглості: ранньостиглі - 30-35%, середньостиглі - 40-45%, середньопізні 10-20%. У Донбасі для масових зборів наприкінці серпня - середині вересня рекомендують вирощувати безрозсадним способом середньоранні та середньостиглі сорти. У лісостепу України під безрозсадний томат виділяють не більше 5-10% площ посіву. У зоні консервної промисловості півдня під нього виділяють 60-70% площ.

У зв'язку з ранніми строками сівби і закладенням насіння на невелику глибину обробіток ґрунту проводять в осінній період. Основний обробіток ґрунту під безрозсадний томат практично аналогічний розсадному. Раннє збирання попередника дає можливість проводити осінній напівпаровий обробіток ґрунту, що забезпечує дружні ранні сходи та оптимальну густоту рослин.

При вирощуванні безрозсадного томату важливою умовою отримання високого врожаю є збереження запасів вологи в ґрунті. Тому в ранньовесняний період проводять 2-3-разове боронування зябу важкими боронами БЗТС-1 в агрегаті з тракторами класу 30 кН на глибину 3-5 см. За потреби в додатковому вирівнюванні поверхні ділянку обробляють шлейф-боронами ШБ-2,5.
Передпосівну культивацію проводять у тому разі, якщо необхідно навесні внести добрива і закрити їх у ґрунт, а також за сильного ущільнення ґрунту під час випадання великої кількості опадів узимку. Для цього використовують ґрунтообробну машину РВК-3, культиватор-рослиноживильник навісний односекційний УСМК-5,4Б або КГТСП-4, які агрегатуються з тракторами ЮМЗ-6Л/М і МТЗ-80. Глибина передпосівного обробітку ґрунту на 1,5-2 см більша порівняно з глибиною загортання насіння. Кількість проходів агрегатів встановлюють залежно від якості розпушування ґрунту, а напрямок руху - під кутом 12-15° відносно напрямку висівання. Для суцільного передпосівного обробітку ґрунту на грядилях культиватора УСМК-5,4Б у два ряди встановлюють стрілчасті лапи шириною захвату по 270 мм і райборонки ОР-0,7, закріплені на прибудову для їхнього зчеплення. Замість райборонок на полях із грудкуватою поверхнею за стрілчастими лапами встановлюють спіральні ротори та шлейфи, що комплектуються з культиватором.

Одночасно з передпосівним обробітком ґрунту вносять гербіциди комбінованим агрегатом ДТ-75 + ПОУ + СП-16 + БЗСС-1. Агрегат для виконання трьох операцій (передпосівний обробіток, внесення гербіциду та загортання в ґрунт) комплектується з таким розрахунком, щоб штанга обприскувача знаходилась попереду борон. Це дає змогу одразу закласти гербіцид у ґрунт. Борони монтують у два сліди для кращого обробітку верхнього шару ґрунту, рівномірного розподілу гербіциду по площі та загортання на глибину 5-6 см. Робочий розчин гербіцидів готують за допомогою АПЖ-12, СТК-5 або "Пемікс-1002". Застосування комбінованих агрегатів і пересувних пристроїв для приготування робочої рідини дає змогу у 2 рази підвищити продуктивність праці.

За наявності грудок діаметром близько 20 мм і за розроблення верхнього шару ґрунту на глибину 5 см, поле передсівбою прикочують окремими широкозахватними агрегатами, застосовуючи для цього кільчасто-шпорові котки ЗККШ-6А та з гладкою поверхнею ЗКВГ-1,4 (без заповнення їх водою). Ця операція забезпечує більш рівномірне загортання насіння в ґрунт на задану глибину і руйнування грудок. На заплавних ґрунтах поверхню поля перед сівбою обов'язково накочують котками ЗКВГ-1,4, наповненими водою, або спеціальними болотними котками ЗКВБ-1,5 в агрегаті з гусеничними тракторами.

Терміни сівби залежать від температури та вологості ґрунту. У більшості районів починають сіяти, коли температура ґрунту на глибині 8-10 см досягає +10...+12°С. Сіють томат зазвичай за 20-25 діб до висадки розсади, яка в цей час досягає віку 15-20 діб. Посів насіння в ґрунт у середній смузі Російської Федерації проводять на початку травня, у південних і південно-східних районах - наприкінці березня-на початку квітня. Найкращими строками сівби томату в лісостепу України є третя декада квітня-перша травня, у північному степу - друга-третя декади квітня, у південному степу - перша декада квітня, у Криму - перша-друга декади квітня. За цих строків сівби сходи з'являються на 2-3 доби пізніше за весняні заморозки, які бувають у лісостепу з 18 до 21 травня, у степу - з 30 квітня до 2 травня. За даними Інституту зрошуваного землеробства УААН (кандидат сільськогосподарських наук Є.М. Горбатенко), запізнення зі строками сівби на 10-15 діб призводить до зниження врожаю плодів томату в південному степу на 20-25%.

Сівбу безрозсадного томату проводять широкорядним і стрічковим способами. За широкорядного способу насіння висівають за схемою 60? 40-50 см, 70? 30, 90? 25 і 140? 20 см; за стрічкового дворядного - (50+90)х30 см або (60+120)х20 см. За стрічкового способу 74% площі обробляється механізовано, тоді як за широкорядного - 65%. Тому з метою економії витрат праці, освоєння засобів механізації доцільно застосовувати механізовану сівбу за схемою 50+90 см із букетуванням, вирізаючи 50 см, залишаючи букет на 20 см, по 3 рослини в гнізді. При цьому забезпечується порівняно висока (31 т з 1 га, або 31 кг з 10^м2) врожайність товарних плодів при істотному (на 40%) скороченні витрат праці по догляду за посівами і при збиранні врожаю.

Норма висіву насіння індетермінантних сортів 2,5-3 кг, штамбових і детермінантних - 3-4 кг на 1 га. Глибина загортання насіння 3-4 см. Дрібніше або глибше загортання не тільки знижує польову схожість, затримує появу сходів, а й зменшує продуктивність рослин. У штамбових сортів томата підсім'ядольне коліно коротше, ніж у індетермінантних. Це необхідно враховувати під час висіву насіння. Насіння його зашпаровують на глибину не більш як 2,5-3 см, що під час сівби у відкритому фунті не завжди здійсненно, особливо на півдні. За глибшого загортання насіння проросток не може пробитися до поверхні ґрунту і гине.

Густоту рослин безрозсадного томата витримують диференційовано залежно від стиглості сорту. Для ранньостиглих сортів з низькорослими компактними рослинами залишають 90-100 тис., середньостиглих - 70-90 і середньопізніх - 55-70 тис. на 1 га, або 55-70 шт. на 10^м2.

За вирощування томату безрозсадним способом ефективним прийомом підготовки насіння є дражування. Завдяки цьому можна висівати задану кількість насіння на одиницю площі. Норма висіву дражованого насіння 6-7 кг на 1 га, що відповідає 550-650 тис. схожих насінин.

Під час висіву насіння сівалкою СО-4,2 або СКОН-4,2 гніздове розміщення рослин досягається шляхом букетування посівів проріджувачем УСМП-5,4. Крім зазначених сівалок, під час сівби томату використовують універсальну пневматичну овочеву пневматичну СУПО-9 навісну, що агрегатується з тракторами МТЗ-80, МТЗ-82 і входить до складу комбінованого агрегату АПО-5,4. Вона забезпечує пунктирну сівбу насіння томата та інших рослин. Комплектується 9 посівними секціями з регульованою глибиною загортання насіння від 2 до 4 см і нормою висіву 3-4 кг на 1 га.

У разі використання сівалки СО-4,2 одночасно з висівом насіння в ряди вносять по 50 кг на 1 га гранульованого суперфосфату і нарізають напрямні щілини або слідопокажові борозни. Для полегшення догляду до появи сходів томату під час сівби як маякові рослини додають насіння редиски, салату тощо. За появи бур'янів до сходів томату проводять культивацію, орієнтуючись на сходи маякових рослин або напрямні щілини. Після сівби поле прикочують кільчасто-ребристими або шпоровими котками ЗККШ-2,8 з одночасним боронуванням легкими боронами ЗБП-0,6А. У посушливі роки з метою підтягування вологи у верхній шар ґрунту через 7-9 діб посіви прикочують повторно.

У період від висіву насіння до появи повних сходів томату (20-25 діб) за випадання опадів і проведення через 2-3 доби після сівби досходового поливу нормою 150-200^м3 води на 1 га - утворюється щільна кірка. Тому до і після сходів до фази 2-3 справжніх листків для захисту від ґрунтової кірки та бур'янів, а також для поліпшення повітрообміну посіви томату боронують впоперек рядів легкими боронами ЗБП-0,6А або сітчастими БСО-4. Досходове боронування проводять за появи ниткоподібних бур'янів або загрози утворення кірки, післясходове - у фазі 2-3 справжніх листків. Не можна проводити боронування у фазі петельки у культивованих рослин, коли проростки дуже тендітні та можуть сильно пошкоджуватися зубцями борін.

Своєчасне і високоякісне проведення досходового і післясходового боронування дає змогу очистити поле від бур'янів і прорідити рослини на 45-50%, що полегшує формування густоти і в 1,5-2 рази знижує витрати на проривку. Однак проріджування рослин дворазовим поперечним боронуванням проводять тільки на ґрунтах із мінімальною засміченістю та із застосуванням гербіцидів.

Під час утворення рядів сходів вузькі та широкі міжряддя обробляють культиваторами КРО-4,2, КРН-42, фрезою ФПУ-4,2. Перший міжрядний обробіток проводять у фазі 3-4 справжніх листків на глибину 56 см, а фрезою - на 8-10 см. Культиватор комплектують лапами-бритвами, ширина захисних смуг - не більш як 7-8 см.

Важлива умова отримання високих урожаїв - оптимальна густота рослин. Для комбайнового збирання густота залежно від сорту може бути різною, від 60 до 130 тис. рослин на 1 га. Для сортів із компактним кущем малих розмірів вона має бути 120-130 тис. рослин, для сортів із компактним кущем середніх розмірів - до 90-100 тис., а для сортів із довгими та облиственими стеблами - не більше 60-70 тис. рослин на 1 га.

Якщо після боронувань густота рослин залишається великою, то посіви формують механізованим способом уздовжрядним буряковим проріджувачем УСМП-5,4, який агрегатується з тракторами класу 14 кН. Для цього робочі органи проріджувача залежно від густоти сходів налаштовують із таким розрахунком, щоб довжина букета становила 10-15 см, а виріз - 15-20 см. За високоякісної сівби в кожному гнізді залишається 2-3 рослини, що становить 90-100 тис. рослин на 1 га. Ця густота є оптимальною для одноразового комбайнового збирання. Застосування уздовжрядного проріджувача дає змогу у 2-3 рази скоротити витрати праці на проривання.

Подальший догляд за рослинами полягає у вчасному розпушуванні міжрядь, проведенні підживлення (аналогічно до розсадного томату), поливів, боротьбі зі шкідниками та хворобами. Міжрядні обробки на глибину від 6-8 до 8-10 см проводять 3-4 рази для знищення бур'янів і кірки. Їх закінчують при змиканні рослин у міжряддях.

Особливість інтенсивної технології вирощування безрозсадного томату під час освоєння її в Російській Федерації та Україні у 80-х роках XX століття полягала в тому, що на базі наявних машин застосовували для догляду за рослинами нові робочі органи ППР-5,4, розроблені Всеросійським науково-дослідним інститутом зрошуваного овочівництва та баштанництва (м. Астрахань), які дають можливість змикати рослини між рядками, а не змивати їх.Астрахань), що дають змогу скоротити витрати ручної праці на 50-60 чол.год на 1 га, підвищити продуктивність праці під час міжрядних обробок на 40-60%.

Згідно з даною розробкою, технологічними операціями, що передують сівбі, є нарізка щілин і стрічкове внесення гербіциду. Вони виконуються комбінованим агрегатом, що складається з універсального підживлювача-обприскувача, культиватора КРО-4.2 з трьома секціями з подовжувачами, двох маркерів, чотирьох щілиновиків-напрямлячів і трьох пристосувань для закладення гербіциду в ґрунт. Усі ці пристосування навішують на трактор МТЗ-80.

На важких за механічним складом ґрунтах використовують трактор ДТ-75М. При цьому замість бруса культиватора ставлять міцніший брус розсадосадильної машини СКН-6А разом із наявними на ньому маркерами.

Кожен щілювач-направляч має знімний ніж, стійку, кронштейн для кріплення за допомогою двох хомутів до бруса і грядиль у вигляді двох пластин, закріплених до стійки. На грядилі двох щілинників ставлять кронштейн КРН-224А від культиватора КРО-4,2, вставляють у нього стійку підгортальника і фіксують її стопорним болтом. Грядиль з підгортальником можна ставити як перед щілинкоутворювачем, так і за ним. Відкрилки з підгортальників, які слугують для нарізання слідовказівних борозен, знімають. Два щелевателя з підгортальниками розміщують по сліду коліс трактора, тобто на відстані 70 см в обидва боки від середини бруса, інші два щелевателя - на відстані 140 см від раніше встановлених. Глибина ходу підгортальників має бути 5-10 см. Щілини нарізають на глибину, що перевищує глибину оранки на 5-7 см. Надалі під час міжрядних обробітків глибину щілин доводять до 35 см. Таким чином, по сліду коліс трактора нарізають борозни-щілини, а в середині стикових міжрядь - тільки щілини.

Пристосування для загортання гербіциду складається з борозноріза, двох плоских загортачів і ротора. Бороздоріз ставлять зверху на стрілчасту культиваторну лапу з шириною захвату 27 см і кріплять двома болтами. Він у процесі роботи утворює борозну з плоским дном. Один загортач ставлять на ліву, інший - на праву односторонню плоскоріжучу лапу з шириною захвату по 16,5 см. Кожен борозендоріз встановлюють посередині культиваторної секції в передній її частині. Загортачі розміщують у задній частині секції на квадратах, виносячи їх у сторони на 25-27 см. На подовжувачі секції ставлять ротор, який руйнує утворений загортачами валик ґрунту. Одну секцію з пристосуванням встановлюють у середині бруса, а дві інші - в стороні від неї на відстані 140 см. На брусі розташовують штангу обприскувача. Розпилювачі встановлюють посередині кожної секції на стійці борозноріза. Стрічкове внесення гербіциду за ширини міжряддя 140 см дає змогу економити до 80% препарату. Це, крім значного економічного ефекту, істотно знижує вплив пестицидів на навколишнє середовище.

Через 2-3 доби після досходового поливу, тобто через 5-6 діб після сівби, проводять перше міжрядне розпушування ґрунту. Потім на півдні проводять 2-3 легких поливи для руйнування ґрунтової кірки та друге розпушування. Наступні розпушування ґрунту слідують за кожним вегетаційним поливом.

Культиватор КРО-4,2 для міжрядного обробітку ґрунту готують таким чином. На брусі встановлює 4 щілювачі-направлячі: два - на відстані 70 см від середини (по сліду коліс трактора), два - на 140 см у боки від них (посередині стикових міжрядь). Від щілинників ліворуч і праворуч (для крайніх тільки ліворуч або тільки праворуч) на відстані 35 см (до середини грядиля) встановлюють секції культиватора. Таким чином, в основних міжряддях розміщується по дві секції, а в стикових по одній (загалом 6 секцій). Опорні колеса культиватора ставлять на крайніх секціях. На кожній секції розташовують з боку ряду рослин лапу односторонню плоскоріжучу (ліву або праву), на подовжувачі - прополювальний ротор із захисним щитком, у середині секції - стрілчасту лапу, з протилежного боку - ще одну односторонню лапу.

За ширини міжрядь 70 см на брусі культиватора розміщують 7 секцій. На кожній секції посередині ставлять стрілчасту лапу або долото, а на квадратних стрижнях - 2 односторонні лапи та 2 прополичкових ротори, причому один із них установлюють на подовжувачі. Кронштейни щілинників-направлячів з'єднують із кронштейнами секцій чотирма болтами завдовжки 11 см.

Під час обробітку безрозсадного томату на кожен прополювальний ротор ставлять захисні щитки. Тримач щитка надягають на стійку прополювального ротора і фіксують. Переміщаючи кронштейн уздовж трубчастого стрижня, домагаються, щоб відстань захисної пластини від рядка була не більш як 4-5 см.

Під час першого досходового розпушування ґрунту захисні щитки не встановлюють, а ротори розміщують у зоні рядка так, щоб глибина обробітку ґрунту над рядком була не більш як 1 см, максимальна глибина ходу зубів - 4-5 см. Таким чином, розпушування ґрунту в міжряддях поєднується з одночасним боронуванням ґрунту в захисних смугах рядка. Робоча швидкість агрегату при цьому не повинна перевищувати 4-5 км/год.

Щойно поодинокі стебла томату досягнуть зони переміщення коліс трактора, проводять перше механізоване обрізання, поєднуючи його з черговим міжрядним обробітком ґрунту. Культиватор навішують позаду, а обрізувач НБН-5,4 - попереду тракторів МТЗ-80 або МТЗ-82. Попередньо на раму трактора кріплять спеціальну навіску, що надходить разом з обрізувачем. Механізоване обрізання кущів томату дає змогу триваліший час розпушувати ґрунт і знищувати бур'яни; полегшує працю, підвищує її продуктивність, знижує втрати й ушкодження рослин під час вибіркового збирання з використанням транспортерів; створює необхідний технологічний фон для якісної роботи томатозбирального комбайна; на 4-6 діб прискорює дозрівання плодів.

За безрозсадного способу вирощування рослини мають стрижневу, глибоко проникаючу кореневу систему і засвоюють вологу з глибших шарів ґрунту. Однак висока продуктивність рослин можлива тільки на зрошуваних землях.

У дослідах кандидата сільськогосподарських наук Д.Р. Вітанова на Кам'янсько-Дніпровській площі.Вітанова на Кам'янсько-Дніпровській дослідно-меліоративній станції максимальну (7,3 т з 1 га) прибавку врожайності томату безрозсадного отримано, коли на тлі осіннього вологозарядкового поливу нормою 800-900^м3 води на 1 га вологість ґрунту впродовж усього вегетаційного періоду підтримували поливами на рівні 70% НВ. Для підтримання оптимальної вологості кореневмісного шару ґрунту на легкосуглинкових чорноземах півдня України в середньопосушливий рік необхідно провести: від повних сходів до плодоутворення один полив дощуванням нормою 350-400^м3 води на 1 га, від плодоутворення до початку дозрівання плодів 2-3 поливи нормою 450-500, від початку дозрівання плодів 1-2 поливи нормою 500-550^м3 на 1 га.

У посушливі роки безрозсадний томат на півдні поливають 10-12 разів. Використовують тільки високопродуктивні дощувальні агрегати ДДА-ЮОМА з насадками малої інтенсивності дощу. Тимчасові зрошувачі нарізають каналокопачем КОР-500 або КЗУ-0,ЗБ. Для більш повного використання поливної води перед поливом проводять щілювання ґрунту на глибину 16-18 см. За 20-25 діб до збирання поливи припиняють.

Решта технологічних прийомів вирощування аналогічні розсадному томату. Освоювати безрозсадний спосіб вирощування ефективно тільки у великих фермерських і кооперативних господарствах з високою культурою землеробства і на півдні України.