Касетна розсада томата

Привикористанні горщикового і безгорщикового способів отримують розсаду хорошої якості, але "вихід стандартних рослин з одиниці площі при цьому малий, а витрати важкої ручної праці великі.витрати важкої ручної праці великі через низький ступінь механізації технологічних процесів. У Нідерландах, Фінляндії, Франції, ФРН, Японії та інших країнах горщикову розсаду вирощують у пластмасових ніздрюватих касетах, піддонах, паперових місткостях ("Паперпоті", "Культоплант", "Плантек" тощо) або способом штампування і укладання.) або способом штампування й укладання горщиків безпосередньо в пластмасові піддони ("Блок-о-матік").

Касетний спосіб дає змогу оперативно й ефективно впливати на ріст і розвиток розсади, збільшити вихід її до 750 шт. з 1^м2 і отримати більш вирівняні рослини зі 100%-ю приживлюваністю, скоротити витрату насіння і субстрату порівняно з безгоршковим способом у 2,5-3 рази, знизити витрати праці на одиницю продукції в 5-6 разів, значно поліпшити умови праці робітників у захищеному ґрунті.

В Інституті овочівництва і баштанництва УААН розробили касетну технологію вирощування розсади стосовно ґрунтово-кліматичних умов України. Встановили, що наявна технологія була дуже витратною. Вирощували лише 240 шт. розсади томату на 1^м2 теплиці, а протягом 40 діб на це витрачалося 300-350 кВт енергії. Крім того, приживлюваність розсади в польових умовах становила лише 75-80%, а пошкодження кореневої системи молодих рослин під час висаджування спричиняло тривалий період реабілітації - до 30 діб. Тож за віку розсади 45 діб забіг у рості в полі порівняно з рослинами, що висівалися прямо у відкритий ґрунт, становив лише 15 діб.

Рекомендована вченими інституту касетна технологія забезпечила перехід на вирощування маловікової розсади до 30 діб, при цьому збільшилася густота рослин у теплицях - до 800-1000 шт. на 1^м2, приживлюваність розсади в полі досягла 96-100%. При цьому потреба в теплицях за одних і тих самих обсягів виробництва розсади зменшується в 3-4 рази, витрати енергії - в 9-11 разів, насіння - в 3-4 рази. Приживлюваність касетної розсади у відкритому ґрунті триває всього 2-3 доби замість 30.

Висаджування розсади
У спеціалізованих господарствах з виробництва томату з метою одержання свіжої продукції та сировини для переробки впродовж 80-90 діб висаджують розсаду і висівають насіння в кілька строків з урахуванням скоростиглості сортів і ґрунтово-кліматичної зони вирощування. Конвеєр надходження продукції планують так: на 5-6% площі висаджують ультраранній томат у віці 60-70 діб горщикової розсади, 20-30% - ранній у віці 55-60 діб безгорщикової розсади і 30-35% - середньоранній, середньостиглий, середньопізній і пізньостиглий у віці 35-40 діб розсади. Решта площі відводиться під сівбу безрозсадного томату.

Надранню горщикову розсаду висаджують за 15-20 діб прийнятих у кожній ґрунтово-кліматичній зоні масових строків, що починаються у відкритому ґрунті за настання весняного потепління та на поверхні ґрунту минає загроза заморозків нижче -3 °С. Запізнення з висадкою розсади зменшує врожай на 15-20%. При цьому температура повітря має бути +14...+15°С, ґрунту - не нижче +10...+12°С на глибині 10-12 см.

Оптимальним терміном висаджування розсади у відкритий ґрунт у північних областях Російської Федерації є середина червня, у середній смузі - перша декада червня (за умови надійного захисту від заморозків на початку травня), в центрально-чорноземних областях - наприкінці травня - на початку червня, у південних і південно-східних районах - із середини квітня. До цього часу розсада вже має бутони і зав'язі.

Терміни висаджування томату в різних зонах України неоднакові: на півдні - раніше, в північних областях - пізніше.

Для отримання раннього врожаю томатів, розсаду ультраранніх і ранньостиглих сортів висаджують якомога раніше, але лише після того, як мине загроза заморозків і верхній шар ґрунту на глибині 10-12 см прогріється до +12...+14°С. Оптимальні строки для висаджування розсади в південних районах України - з 20 до 30 квітня, у лісостепу - з 1 до 15 травня, на Поліссі та Прикарпатті - з 5 до 20 травня. За даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, за висаджування розсади томату до 20 травня в лісостепу врожайність становить 56 т з 1 га, зокрема на1 серпня 8 т, при висадці 26 травня - відповідно 43 і 0,3 т, при висадці 1 червня - 35 т з 1 га, а до 1 серпня плоди не досягають біологічної стиглості.

У багатьох районах півдня освоюється пізня культура томату, метою якої є збільшення валового збору плодів восени, коли їх мало надходить від ранньостиглих і середньостиглих сортів, і термінів висаджування. Для цього підбирають великоплідні, високоврожайні сорти томату. Високорослі сорти томату можна садити раніше, ніж детермінантні. Весняних ранків і заморозків на ґрунті розсада томату, що прижилася, наприклад сорту Де барао, не боїться.

Оптимальним терміном висадки 60-70-добової розсади в південно-східному Придністров'ї та центральній зоні Молдови є перша декада травня, для південної зони - на 7 діб раніше, а для північної - на 5-7 діб пізніше. Ранній термін висадки дає змогу отримувати продукцію рівномірно і приступити до збирання плодів комбайном у першій декаді серпня. Пізні строки висаджування розсади затримують надходження продукції, через що знижується ефективність розсадного способу вирощування.

Висаджують розсаду томату на рівну поверхню, гряди і гребені. У північних і північно-західних районах, нечорноземних областях і Далекому Сході Російської Федерації найкращі результати отримують при висадці розсади на гряди, гребені або змінну форму поверхні; у південних областях і в Україні - переважно на рівній поверхні, за винятком свідомо низьких місць, де нарізають гребені (їх нарізають і на зрошуваних землях). Профільована поверхня (гряди і гребені) краще прогрівається, забезпечує сприятливіший тепловий і повітряний режими, ніж рівна поверхня поля.

Томат під час висаджування розсади розміщують широкорядним, стрічковим, дворядним, дворядним і трирядним, квадратним або квадратно-гніздовим способами. В Україні, Молдові та в окремих регіонах Російської Федерації садять і сіють томат переважно стрічковим дворядним способом. Переваги стрічкового способу висаджування в тому, що в широких міжряддях можна довше обробляти ґрунт, менше ушкоджується надземна маса рослин механізмами під час догляду за посадками і збирання врожаю, подовжується період підживлення. Під час збирання врожаю в стрічкових посадках можна застосовувати причіпні або навісні тракторні платформи і транспортери, що істотно знижує витрати праці. Стрічковий спосіб змінює технологію вирощування томату і дає можливість освоювати інтенсивні прийоми й елементи вирощування.

Схеми розміщення рослин, конфігурація площі живлення за інтенсивної технології вирощування залежать від колії енергетичних засобів (тракторів) та ширини захоплення наявних та перспективних систем машин із сівби, висаджування, догляду за ними та збирання врожаю. У СНД було прийнято єдину наявну систему машин із колією трактора 1,4 м і шириною сівалок, розсадосадильних машин, культиваторів 4,2 м і перспективну - з відповідними параметрами 1,8 і 5,4 м.Для цих двох систем і створювалися машини зі збирання врожаю з шириною захвату 0,45, 0,70, 1,4, 1,8, 2,1 м і більше.

За широкорядного способу висаджування розсади та наявної системи машин базовим міжряддям є 70 см. Відстань між рослинами в ряду для штамбових і детермінантних сортів становить 25-35 см, для середньорослих - 40-50 см і для індетермінантних - 50-60 см. Схему розміщення рослин відзначають з такими параметрами 70x25-60 см. З метою якнайповнішої механізації технологічних процесів, освоєння астраханських робочих органів ПНР-5,4, зниження затрат праці та коштів під час вирощування томату висаджування розсади із середньо- та сильнорослим кущем проводять за ширини міжрядь 140 см та відстані в рядку 15-17 см, тобто застосовують схему розміщення 140x15-17 см. Ця схема дає можливість збільшити число механізованих обробок у міжряддях. Такі міжряддя застосовують при вирощуванні томату на грядах на Далекому Сході. Крім того, при міжряддях 70 см у період міжрядних обробітків ґрунту можна створити гребневу посадку томату.

Використовуючи перспективну систему машин, ранньостиглі сорти висаджують широкорядним способом загущено за схемою 60x25-30 см, середньостиглі - 60x35-40 см і середньопізні - 60x40-50 см. При використанні робочих органів до культиватора ППР-5,4 ширину міжрядь встановлюють на 90 см, а відстань між рослинами в ряду залежно від скоростиглості сортів - від 20 до 30 см. У південному регіоні СНД на важких суглинних ґрунтах і поливі по борознах для ранньостиглих сортів найкраща схема розміщення рослин 90x20 см, для середньоранніх - 90x25 см. Овочівники-любителі висаджують томат на грядках за схемою 60x50 см.

Для висаджування розсади машинами найприйнятніша схема розміщення рослин, яка забезпечує оптимальну площу живлення, достатнє сонячне освітлення і механізований обробіток міжрядь, заіснуючої системи машин (колія 70 см) є (50+90)х25-30 см на рівній поверхні і (35+105)х25 см на грядках, а за перспективної системи - (60+120)х20-25 см і (55+55+70)х25-30 см. У південних районах на зрошуваних землях застосовують борозенково-терасний і стрічково-гніздовий способи висаджування томата. При цьому поливні борозни нарізають через 140 см і по обидва боки борозен висаджують рослини на відстань 60 см ряд від рядка і на 70 см у рядку, по 2 рослини в гнізді.

Високорослий томат вимагає досить великої площі живлення. Тому його розміщують широкорядним способом за схемою 130x80-90 см, тобто з міжряддями 130 см і відстанню між рослинами в ряду 80-90 см. За окремими сортами застосовують схеми розміщення 100x70-90 см. Для високорослого томату грядки не формують.

За квадратно-гніздового способу, який застосовують здебільшого овочівники-аматори, Всеросійський інститут овочівництва рекомендує висаджувати томат за такими схемами: для сортів штамбових і детермінантних - 70x70 см, по 2-3 рослини в гнізді; для ранньостиглих сортів із розлогим кущем - 70x70 см, по 2 рослини в гнізді; для середньо- і пізньостиглих - 70? 70 см, по 1 рослині в гнізді, а при 90? 90 см і 100x100 см - по 2 рослини.

Густоту рослин витримують у посадках у межах від 35 до 76 тис. на 1 га, або від 35 до 76 шт. на 10^м2. Детермінантні сорти вирощують з більшою кількістю рослин, напівдетермінантні - з меншою та індетермінантні - з іще меншою. Щоб забезпечити оптимальну густоту рослин, після їхнього приживання на місце рослин, що випали, підсаджують інші.

Розсаду висаджують у відкритий ґрунт на 2-3 см глибше, ніж вона росла в теплиці, парнику або кімнаті. Глибина висадки розсади раннього томату становить 6-8 см, середньостиглого - 8-10 см. Практично її висаджують на глибину до першого справжнього листка. Перерослу розсаду або високорослі сорти томата висаджують горизонтально, присипаючи стебло ґрунтом до самої верхівки.

Для гарної приживлюваності в момент висаджування розсаду поливають (1,5-2 л води на 1 рослину) і потім ґрунт навколо рослин мульчують (засипають) перегноєм або торфом, за відсутності останнього - тирсою або сухим ґрунтом шаром 2-3 см. Це зменшує випаровування вологи, запобігає появі кірки і тріщин у лунці або траншеї. Щоб розсада краще прижилася, через 2-3 доби після висаджування її знову поливають нормою 250-300 л води на 10^м2 і проводять підсаджування рослин замість тих, що не прижилися.

За механізованого способу висаджування висувають такі вимоги до якості розсади: вона має бути однорідною за розміром, заввишки не більш як 20-25 см, мати пряме стебло з 6-8 листками (висота рослин - відстань від кореневої шийки до кінця листків). Використання для механізованого висаджування розсади, що відрізняється за висотою і товщиною стебла, призводить до великого випадання, що спричиняє зменшення густоти і нерівномірність росту та розвитку рослин.

Найефективнішим та економічно вигідним у великих фермерських та інших господарствах є механізований спосіб висаджування розсади розсадосаджувальними машинами типу СКН-6, СКН-6А (СКН-9) в агрегаті з тракторами МТЗ-82 або ЮМЗ-6, обладнаними ходозапилювачами, що забезпечують робочу швидкість 0,5-1,7 км/год. Агрегат обслуговує тракторист, машиніст, шість (СКН-6) або дванадцять (СКН-6А) саджальників і три оправники рослин. Продуктивність саджалки СКН-6 - 0,11-0,35 га/год змінного часу.

Висаджування розсади обов'язково супроводжується поливом нормою 200-250^м3 на 1 га будь-якою серійно випускається дощувальною машиною. З поливною водою дають невеликі дози поживних елементів добрив (NPK по 15-30 кг на 1 га, або 15-30 г на 10^м2). При цьому підвищується приживлюваність розсади. У спекотну погоду через 2-3 доби повторюють полив і підсаджують рослини, що випали.